Які питання підняв Кафка у своєму творі “Перевтілення”

Аналіз твору “Перетворення” Франц Кафка
При прочитанні цього твору, перше, що кидається в очі, це приреченість буття і зречення від реальності.

У центрі сюжету новели “Перетворення” стоїть образ молодої людини – Грегор Замза. Він працює комівояжером, і забезпечує свою сім’ю – батьків і сестру. Він людина з глибоким внутрішнім світом і щиро люблячим серцем, який кожен день “ламає” себе, змушуючи йти на нецікаву роботу. Можливо, саме це і послужило певним поштовхом до фізичного перетворення Замзи. У спробі захиститися від зовнішнього світу, заховати своє “м’яке” тіло, він “нарощує” потужний хітиновий панцир. І хто знає, може бути, якби в цей момент він отримав належну йому дозу батьківської любові і підтримки, ніякого перетворення і не було б. Але світ Кафки жорстокий, і кожен в ньому самотній. І немає ніякої підтримки ні від кого, а розраховувати можна тільки на себе самого.

Як автор, Ф. Кафка піднімає різні питання, змушуючи читача шукати відповіді самому. І не стільки на сторінках його творів, скільки в особистому житті кожної людини, крізь призму власного життєвого досвіду. Найголовніші кричущі теми, підняті в новелі, можна окреслити як питання: підвалини соціального суспільства початку XX століття, норм моралі і людської гуманності, жертовності однієї особистості, на благо багатьох, і в той же час її безглуздості. Про прагнення людини до мрії, заповітної мети, бути окриленої птахом пурхаючи в височині, і не маючи можливості відпочити, від втоми “скласти крила” і розбитися об скелі людської черствості і байдужості. Особливо гостро при читанні твору “Перетворення”, відчувається тема соціального самотності, яке нерозривно слідує за головним героєм.

Самотність особистості в соціумі – це те почуття, яке переживав і сам автор. Він також ніколи не міг повноцінно розкритися душею. Він ніколи не міг дивитися на себе фізично, так як був вище інших зростанням і набагато худее, вважаючи це чимось ганебним. Він так само не отримував батьківській підтримки, як і його персонаж. Думаю, можна назвати цей твір емоційної біографією самого Кафки. Він вклав свої страхи і думки в героя, який так сильно схожий на нього, зашифрувавши їх. Його персонаж вмирає лише тоді, коли його розум і думки перестали бути людськими. Думаю, що це боявся і сам Франц. Страшно бути самотнім і незрозумілим в суспільстві, а й страшно загубиться в натовпі жорстоких і цинічних людей.

Посилання на основну публікацію