Яке значення епіграфа до поеми «Мцирі»?

Роботу над поемою «Мцирі» Михайло Лермонтов закінчив в 1839 році. Епіграфом для свого твору автор обрав рядки з «1-ї Книги Царств» біблії: «Смакуючи, вкусих мало меду, і се аз умираю». У ці рядки Лермонтов заклав основний зміст поеми і своє ставлення до головного героя.

Думаю, що автор не спроста вибрав ці рядки, адже їх зміст полягає в тому, що людина, яка прожила не довге життя і не пізнав усі її таємниці, вмирає. Так і головний герой поеми Мцирі жив по-справжньому тільки тоді, коли втік з монастиря. За ці три дні він побачив лише маленьку крихту того, що доступно простому і вільній людині. Хлопчик поплатився за свій вчинок життям, але ні хвилини не шкодував про це.

Історія Мцирі трагічна. Його маленькою дитиною забрали з рідного дому. Він був бранцем і важко захворів. Життя Мцирі висіла на волосині, але його виходив старий чернець. З раннього дитинства хлопчику прищеплювали чужу культуру, вчили жити в чужому для нього світі. Душа Мцирі була наповнена тугою за рідним домом. Він мріяв побачити свого батька і матір, почути пісні своїх сестер. Ще в юному віці Мцирі дав собі клятву – обов’язково повернутися на батьківщину. І такий шанс йому представився.

У той час, як на місто обрушилася страшна гроза, Мцирі вирішується на втечу з монастиря. Тепер він відчуває себе по-справжньому вільною людиною, він «біжить» до своєї мрії. Але доля розпорядилася інакше. Мцирі заблудився в лісі і довго не міг знайти дорогу. Зустріч з лісовим барсом забрала залишки сил у Знеможений хлопчика. Хоча він і був сильніший від могутнього звіра, але отримав смертельні рани. Мцирі вмирає на руках старого ченця, який одного разу вже врятував йому життя.

Думаю, Лермонтов не дарма вибрав для свого головного героя таку трагічну долю. Автор проводить паралель між своїм життям і життям Мцирі. Лермонтов, як і його головний герой, прожив довге життя. На превеликий жаль, йому не вдалося скуштувати всіх барв життя і отримати насолоду від ними сповна.

Крім того, Лермонтов, як і Мцирі, був самотній. Він не міг вибирати, що хотів, не міг слідувати за закликами свого серця. Лермонтов був позбавлений можливості вільно писати. Саме це робило його рабом, як і Мцирі. Не варто забувати, що поема «Мцирі» була написана незадовго до смерті Лермонтова. Можливо, автор, ототожнюючи себе з головним героєм, передбачив і свою долю.

Тому, я думаю, що рядки з біблії: «Смакуючи, вкусих мало меду, і се аз умираю» є не тільки епіграфом до поеми «Мцирі», а й результатом життя Михайла Лермонтова.

Посилання на основну публікацію