Художні особливості оповідання «Живе полум’я»

Розповісти про війну без опису боїв і гуркоту гармат і передати душевний біль і гіркоту втрат при цьому, Є.І. Носову якнайкраще вдалося в оповіданні «Живе полум’я».

 Три яскравих «факела» на клумбі матері загиблого героя – нагадування про коротке життя сина. Жінка спочатку опиралася посіву цих квітів, ніби не хотіла прийняття реальності. Син Альоша був такий молодий, коли загинув. І навіть кімнату вона здавала Алешину, немов хотіла, щоб вона якомога довше була житлової, і в будинку не створювалося відчуття самотності.

 Автор вибрав для сюжету маки не випадково. У міфології ця квітка – символ сну і смерті. Існує також вірування в те, що ці квіти розпустилися на краплях крові розп’ятого Ісуса і стали символом крові, пролитої невинно. Описуючи розпустилися макові бутони, Носов використовує епітети, передаючи колірні відтінки: «напівпрозорі червоні пелюстки», «наливалися густим багрянцем», «спалахували трепетно-яскравим вогнем». І опису кольорів віддана чимала частина розповіді, в той час як про трагедію тітки Олі – лише одне речення. І, хоча багато говориться про квіти, стає відразу зрозуміло, що ця розповідь не про них, а про людей, чиї долі скалічила війна. Клумба, якої жінка віддає стільки сил і часу – спосіб боротьби з самотністю. Яскраві квіти створюють ілюзію безперервної радісного життя.

 В основі сюжету лежить яскрава метафора. Цвітіння маків – символ героїчного життя, прожитого недаремно. Ще більш створює відчуття того, що маки й справді «живуть», використання прийому уособлення: «спалахнули», «піднялися», «Отгорел».

 Тітка Оля полюбила маки, коли зрозуміла, що вони вірніше інших квітів нагадують про Альошу. За свою коротку дводенне цвітіння маки встигають дійсно прожити: отгореть так яскраво, на повну силу, що пам’ять про них буде довгою.

Посилання на основну публікацію