Характеристика Римського в романі “Майстер і Маргарита”

Римський Григорій Данилович – другорядний герой роману Булгакова «Майстер і Маргарита». За професією він фіндиректор Вар’єте – театру, де темний маг Воланд зі своєю свитою влаштовує вистави.

Зовнішність у нього досить типова для слизьких людей: тонкі губи, маленькі очиці, рогові окуляри. І це підтверджується його характером: він дуже сильно хоче, щоб його начальник, Лиходеев, пропав назавжди, щоб його звільнили під три чорти і з цього приводу навіть спочатку вірить розповіді, на той момент вже упиря, Варенухи про те, що Лиходєєв напився і творив безчинства в ресторані «Ялта».

Римський є не дурна людина, це можна зрозуміти по тому, що він все-таки не вірить Варенухи, починає його в чомусь підозрювати. Кмітливість його проявляється і в моменті, коли Лиходєєв нібито просить з Ялти п’ятсот рублів на квиток до Москви. Григорій Данилович з легкістю їх посилає, пояснюючи це тим, що ці гроші напевно повернутися, адже Лиходєєв просто дуріє.

Примітна ще ситуація, коли Римський забирає червінці, які Воланд розкидав по всьому театру, до себе в портфель, перебуваючи вже у себе в кабінеті, хоча він прекрасно розуміє, що має справу з темною силою. Це означає, що наш герой ще й досить жадібна людина.

Страх перед Воландом, упирем Варенухой і вампіршей Геллою остаточно доводить Римського до стану неосудності і відчаю, через які він незабаром їде до Ленінграда, де просить міліцію замкнути його в самій захищеної камері, щоб до нього не добрався Воланд. І з однієї точки зору можна зрозуміти цей страх, небажання мати справу з нечистю і все в цьому дусі, але з іншого боку в цьому ж романі є живий приклад зворотного поведінки – Іван Бездомний, який не боявся Воланда, а переслідував його, хотів знайти і покарати. І ось перед читачем є дві людини, один біжить від проблем якомога швидше, другий з ними бореться. І вже на цьому тлі можна зробити висновок, що Григорій Данилович – дуже боягузлива людина.

Особисто у мене склалося негативне ставлення до Римського, нехай місцями мені було його навіть шкода. З позитивних сторін варто відзначити, що під час відсутності директора Лиходєєва, він прекрасно організовує виступ трупи в Вар’єте. Однак все наслідки виступів Воланда і свити він хоче перекласти на Лиходєєва, що говорить про нього, як про людину капосний і жалюгідним. Закінчив життя свою він в театрі ляльок для дітей, сподіваюся, хоча б там він знайшов справжній спокій.

Посилання на основну публікацію