Характеристика і образ Данко в оповіданні “Стара Ізергіль”

Данко – це один з головних персонажів оповідання Максима Горького «Стара Ізергіль». Його характерні риси: він фізично міцний і здоровий, відрізняється великим людинолюбством і здатністю жертвувати собою в ім’я чесноти.

Данко має хоробрим, мужнім характером. Йому глибоко байдужа можлива власна смерть, якщо мова йде про загрозу життю інших людей, їм коханих. Також герою властиві милосердя і співчуття. Данко здатний понести тяжку відповідальність і тому він може виступати в ролі лідера. Випромінюючи від своєї сутності харизму і впевненість, Данко симпатизує людям, і вони погоджуються піти за ним слідом, впевнені, що він їх виведе з лісу і врятує. Уродженець древніх племен, він поважав родові традиції і був готовий зробити все що завгодно для поліпшення добробуту родичів.

У Данко була мрія – прожити життя не для себе, а для оточення. І коли його плем’я заблукало в лісі, він зрозумів, що його місія на землі може бути виконана – він вийняв своє палаюче серце і, освятивши людям дорогу, врятував їх, при цьому померши. Даний подвиг зараховує Данко до героям, тому що не кожен може бути щасливий, виконуючи чужі мрії. У Данко це виходило.

Однак, незважаючи на всі позитивні сторони Данко, описані вище, він жив на самоті і завжди конфліктував з натовпом. І все одно він віддає власне життя, в ім’я порятунку ближнього свого. Затьмарює вчинок Данко той факт, що народ, який він врятував, поставився до його вчинку не як до геройства, а як до обов’язку. Данко, що втратив всі сили, падає на землю і останні секунди свого життя дивиться, як люди, яких він врятував, радіють і радіють, не помічаючи, як він закривавлений вмирає. І тут характер Данко показав себе з хорошого боку – гинучи, у нього не було і грама жалю про скоєне. Данко прожив все життя, строго дотримуючись свого принципу: жити в ім’я самопожертви.

В образі цього героя уособлено революційний початок, яке було характерно для того історичного періоду, на просторах якого писав Максим Горький. Люди, яких загнали в місця, не придатні для життя, – це втілення робітничого класу, селяни, а Данко – сонячний промінь в цьому мракобісне підземеллі, який готовий померти заради світлого майбутнього.

Посилання на основну публікацію