1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Література
  3. Характеристика епохи Просвітництва: стисло

Характеристика епохи Просвітництва: стисло

Просвітою в Європі називається ідейна течія серед освіченої частини населення Європи в другій половині 17-18 століття.

Головними ідеями Просвітництва були:

  • Ідея гуманізму, природного права кожної людини на визнання цінності її особистості, на щастя. Особистість цінна незалежно від її походження, народності, раси.
  • Засудження соціальної нерівності людей, експлуатації людини людиною. Антифеодальні настрої.
  • Ідея перебудови суспільства на засадах розуму і науки. Розум для просвітителів – це активне знаряддя перетворення, а не пасивне вмістилище ідеально правильних знань, даних Богом, як розглядали його класицисти.
  • Критика церкви, релігійних заборон і забобонів, критичний перегляд загальноприйнятих духовних та інтелектуальних цінностей.
  • Засудження політичної тиранії.
  • Ідея освіченого абсолютизму – правителі країн повинні дбати про розвиток науки і освіти серед населення («союз королів і філософії»).

Просвітництво в літературі зробило безцінний внесок у розвиток такого жанру, як роман. Жанри європейського філософського роману і драми засновані саме просвітителями. У центрі літературних творів, написаних просвітителями – образ інтелектуального героя, який прагне реформувати світ або бореться за гідне місце в житті.

Твори просвітителів наповнені пропагандою читання книг і освіти.

Герої висловлюють авторські ідеї кращого устрою суспільства. Автори часто призводять об’ємні міркування своїх персонажів, їх листування з приводу проблем:

  • економіки,
  • естетики;
  • релігії та церкви;
  • політики;
  • педагогіки та ін.

Видатні представники Просвітництва в літературі:

  • Вольтер;
  • Шарль Луї де Монтеск’є;
  • Дені Дідро;
  • Жан-Жак Руссо;
  • Олівер Голдсміт;
  • Михайло Ломоносов;
  • Грігорій Сковорода.

До культурних цінностей епохи Просвітництва слід віднести швидке поширення газет, початок видання журналів та енциклопедій, а також появу громадських клубів, де проходили дебати щодо важливих суспільних питань. До таких клубів відносились:

  • академії;
  • наукові товариства;
  • масонські ложі;
  • гуртки;
  • світські та художні салони і кафе.
ПОДІЛИТИСЯ: