«Вишневий сад» як символічний образ роздумів Чехова про Росію

А. П. Чехов не тільки славиться своїми невеликими, але проникливими і ємними розповідями. Геніальний він і як драматург. П’єса «Вишневий сад» – ще одне тому яскраве підтвердження. Вона стає останньою роботою великого письменника, і багатьма літераторами була сприйнята як творчий підсумок і навіт на майбутнє.

У долях героїв п’єси можна постежити хвилювання автора за майбутнє Росії. Особливо це простежується в образах дочки Раневської Ані і Петі Трофимова.

Разом з тим, у цій п’єсі автор піднімає одвічні теми батьківсько-дитячих відносин, любові і страждань, а також діяльного людини, яка прагне реалізуватися в цьому житті. Всі вони сплетені воєдино і являють минуле, сьогодення і майбутнє Росії. «Вся Росія – наш сад,» – ці слова Чехов вкладає в уста свого героя. Для Раневської і її брата Гаєва вишневий сад є і родовим маєтком, і відлунням колишньої молодості, в яку так хочеться повернутися. Вони щирі люблять його, але не вміють врятувати. Раневська буквально кричить, що продасть сад тільки разом з собою. Вона героїня минулого для вишневого саду. Лопахін ж дивиться на нього виключно з практичної точки зору: він відчуває прибуток і не сильно вибирає методи. Але право будувати нову Росію автор довіряє Петі і Ані. Він – син аптекаря, який прагнути вибитися в люди в цьому житті, він багато і чесно трудиться. Петя – патріот і оптиміст. Дочка Раневської Аня – освічена, вона не боїться відчувати і відкрито висловлювати свої думки, вона прагне бути корисною суспільству. Вона і Петя стають цільними дуетом. Символічно й те, що це пара молодої людини і дівчата, чоловіки і жінки, а значить, вони потенційно можуть дати майбутнє своїй країні.

«Вишневий сад» – великий твір А.П.Чехова, яке вивело комедію на один рівень прозових творів разом з недосяжними раніше драмою і
трагедією.

Посилання на основну публікацію