Вічна суперечка Ієшуа з Пілатом

У романі «Майстер і Маргарита» всього лише кілька глав приділено розповідям про Понтія Пілата і Ієшуа. Але, їх історія є дуже значущою, навколо неї крутяться інші події грандіозного твору.

З древньою історією читач знайомиться не відразу. Ієшуа і Пілат були героями роману Майстра, але, існували абсолютно окремо від свого творця. Початок булгаковського роману оповідає нам звичайну історію, але, друга глава немов перекидає нас на сотні років назад, в древній Ершалаим. Образ Понтія Пілата знаком всім, а ось хто такий Ієшуа – відразу не здогадатися.

З розвитком подій читач розуміє, що це сам Христос в образі звичайного чоловіка з синцем під оком і розбитою губою. Перші хвилини їх зустрічі не були особливими. Але, в процесі спілкування, Ієшуа позбавляє Пилата від нетерпимою головного болю, і прокуратор розуміє, що перед ним особлива людина.

Ієшуа, немов від імені Булгакова, починає готувати про найвищих людських цінностях – про доброту, про надію, про любов. Ув’язнений вгадує і той факт, що Понтій Пілат шалено самотня людина. На це прокуратор намагається залякати мандрівника розправою, але, Ієшуа абсолютно не боїться смерті.

Бесіда двох чоловіків просто перевертаємо світогляд Понтія Пілата. Він хоче допомогти укладеним, звільнити його і позбавити від смертної кари. Але, боязнь втратити свої кар’єрні досягнення зробила з Пилата заручника совісті і він не зміг допомогти Ієшуа. Страта відбулася. Тепер, після смерті мандрівника, Пілат мучиться докорами сумління. Він знає про те, що одним з людських вад є боягузтво. Саме він піддався її впливу і не врятував невинного чоловіка. Щоб хоч якось спокутувати провину, Пілат вбиває зрадника Іуду. Але, це не допомагає. Адже тієї глобальної помилки, яку він зробив, вже ніколи не виправити. Прокуратор страждає цілодобово на проліт. Він прирік на смерть абсолютно невинного, чистої людини, який говорив правду, який доносив до людей істину. Ці муки проносяться крізь століття і одного разу, Пілат буде прощений, адже Господь Бог всіх милує.

Суперечка Понтія Пілата і Ієшуа краще назвати розмовою. Адже один з них слухав, а інший проповідував. Не було між ними заперечення. На думку М. Булгакова, справедливість завжди торжествує і зло карає винних.

Посилання на основну публікацію