Твір по комедії “Ревізор” і її аналіз

Якщо ви плануєте писати твір за комедією “Ревізор”, обов’язково врахуйте передісторію цього твору. Микола Гоголь взявся за перо в 1835 році, поклавши початок комедії. Однак сюжет “Ревізора” Гоголь почерпнув, спілкуючись з Олександром Пушкіним. Саме він підказав основної ідеї. Хоча прем’єра “Ревізора” вже пройшла в 1836 році – Москва і Петербург аплодували новому творінню знаменитого російського письменника, Гоголь коригував текст ще дуже довго. Лише в 1942 році твір був повністю закінчено.

Зробимо короткий аналіз комедії “Ревізор”. Ця п’єса стала абсолютно новаторською, адже Микола Гоголь вперше написав комедію, де немає любовного сюжету, але при цьому вона стала гостро соціальної і злободенною. Звичайно, видно що Хлестаков доглядає за жінками, якими з’явилися Анна Андріївна і Марія Антонівна, але це аж ніяк не любовна лінія, а пародія на піднесені почуття і стосунки. Обов’язково врахуйте це, готуючи твір по “Ревізора”.

Проблематика комедії “Ревізор”

У будь-якому серйозному творі є проблематика, тобто автор позначає проблеми, на які він хоче звернути увагу читача, і спонукати задуматися про їх вирішенні. Яскраво проблематика видно в класичних творах російської літератури, як наприклад, в комедії “Ревізор”, аналіз якої ми зараз робимо.

Тут варто підкреслити три головних аспекти:

  • Чиношанування – чиновники малі і великі хочуть визнання і шанування. А люди готові віддавати їм цю данину замість особистої вигоди.
  • Хабарі чиновникам – і давати хабарі, і брати їх – це аморально.
  • Моральний занепад суспільства – мораль є мірилом морального стану людини. Що тягне за собою падіння моралі в суспільстві?

Ці проблеми Гоголь особливо яскраво відображає в своєму творі. Увімкніть проблематику в твір по комедії “Ревізор”.

Головний аналіз

Темою п’єси “Ревізор” Гоголь вирішив вибрати такі пороки людства, як: лицемірство, нещирість, вульгарність, заздрість, невігластво і хабарництво. Весь цей набір якостей можна об’єднати темою чиновництва. Дійсно, люди, наділені владою, мало сказати не подають належного прикладу поведінки. Вони ведуть себе хибно і не бачать в цьому нічого поганого. Отримати хабар стало в порядку речей. Однак, як тільки з’являється високопоставлена ​​особа, вони намагаються прикрити свої гріхи.

Роблячи аналіз комедії “Ревізор”, основну тему ми усвідомили, а що стало головною ідеєю п’єси? Простежується думка про те, що рано чи пізно людина волучіт відплата за свої злочини, причому, іноді це відплата відіб’ється в духовному відношенні, але від цього воно не стає більш щадним.

Твір по комедії “Ревізор” має відобразити жахливу картину суспільства – більшості людей цікаво лише власний добробут і можливість нажитися за рахунок інших. Сенс життя втрачено, і засадами суспільства стали вульгарність і жадібність. Наприклад, городничий. Він вважає, що займатися такими справами можна, адже потім я піду до церкви і замолити гріхи. Яке моральне падіння!

Видно, що всередині чиновники розуміють свою продажність і що це погано – займатися подібним. Але легше вмовити свою совість, прикритися, щоб тебе не зловили, і далі наїдати і без того товсті щоки. Розглянемо Ляпкина-Тяпкіна. Він не хоче брати хабарі, як зазвичай. Він їх бере у вигляді хортів щенят, а себе і інших заспокоює словами, що це, мовляв, інша річ.

Аналіз комедії “Ревізор”

Аналіз комедії “Ревізор” був би неповним, якби ми не наголосили думка дешевої заміни справжніх людських цінностей на уявлення про чині. Що мається на увазі? У доглядача училищ Хлопова думка така: коли я кажу з тим, у кого чин вище, “душі немає, мова в’язне”. Він боїться ні перед людиною, а перед становищем, або “чином”. І все це впливає на те, що чиновники вірять в брехливі слова Хлестакова.

У своєму творі Гоголь зумів відбити життя всієї країни. Ми читаємо і про суд, і про народну освіту, і про лікарні, і про пошту з поліцією. Ваше твір за комедією “Ревізор” неодмінно має включати конфлікти. А конфлікту в п’єсі два:

  • Конфлікт зовнішній – його видно в стосунках, де з одного боку Хлестаков, з іншого чиновники.
  • Конфлікт внутрішній – бюрократична верхівка і народ.

Цікаво помітити такий факт про комедії: коли Гоголь приступив до роботи над нею, він Пушкіну поклявся, що вийде “смішніше риса”, так і вийшло. Імператор Микола I також подивився поставлену п’єсу. Думка про неї він висловив словами: “Всім дісталося. А мені найбільше”.

Посилання на основну публікацію