Твір «Перше вересня»

Ось і закінчилося тепле літо, а попереду навчальний рік, наповнений новими цікавими подіями. Першого вересня всі школярі відправляються в школу на свято Першого дзвоника. Його ще називають Днем знань. Ми надягаємо ошатний одяг, вибираємо гарні букети квітів для наших улюблених вчителів і збираємося всі разом на шкільній лінійці.

Першого вересня з порога кожної школи чути музику і вітальні слова. Сама школа прикрашена кульками, стрічками і квітами. Все дуже хвилююче, особливо для маленьких першокласників, яким тільки належить знайомство зі шкільним життям, з усіма її радощами і прикрощами. На їхніх обличчях видно одночасно і переляк, і нетерпіння. Їх чекають нові друзі, цікаві предмети, ігри, спілкування, а також важка робота по засвоєнню інформації з товстих підручників та вирішення складних завдань. І ось якесь дівчисько з величезними бантами несе на плечах старшокласник, а в її тоненькій ручці дзвонить перший шкільний дзвінок …

Перше вересня – особливий день і для випускників, адже це їх останній “Перший дзвінок”, а вже на наступний рік вони стануть студентами університетів і технікумів, вступивши у доросле життя.

А от для наших вчителів кожен День знань проходить по-новому. Нові і нові учні приходять в їх класи, з ними усіма їм доведеться подружитися і допомогти пройти по нелегкому шляху до знань. І я впевнений, що у них в черговий раз вийде, адже вчитель – благородна і відповідальна професія, в якій неможливо добитися успіху без любові до дітей і свого предмета.

Першого вересня мені завжди трохи сумно від того, що літо закінчилося. Проте зустріч з друзями та улюбленими вчителями, що з’явилися в розкладі разом з новими захоплюючими предметами, переважують цей смуток. У новому навчальному році я хочу дізнатися багато цікавого і добитися успіхів у навчанні. Хотілося б, щоб весь навчальний рік пройшов також яскраво, як і свято Першого дзвоника.

Посилання на основну публікацію