1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Література
  3. Твір на тему «Громадянська війна – трагедія народу» в романі «Тихий Дон»

Твір на тему «Громадянська війна – трагедія народу» в романі «Тихий Дон»

У знаменитому романі Михайла Шолохова «Тихий Дон» розповідається про гордих і працьовитих людей – донських козаків. Від народження їх виховували воїнами, доблесними солдатами і офіцерами, слугами Вітчизни. Жінки-козачки теж виростали працьовитими, гордими і бойовими. Більшість козачок уміли постояти за себе не гірше чоловіки, бралися за найважчу роботу, наставляли дітей. Коли треба, вони і рушницю могли взяти в руки, і вистрілити влучно.

Зовсім не очікували ці достойні люди, які в країні відбудуться зміни, що трапиться з їхніми долями. Жили вони звичним укладом, сім’ями. Сини слухалися батьків, чоловіки тримали в підпорядкуванні дружин, понад усе були царська служба і сімейне господарство. Священними шанувалися родинні зв’язки. Тільки от почали ламатися звичні підвалини. Війна за царя, що вважалася доблесним справою, виявилася кривавою бійнею Першої світової – а за що, невідомо … Прийшли в життя козаків ідеї: хто правий? Червоні або білі? Ті, що вірують в Бога? Або ті, що вважають, що його немає?

Але трагедія народу в тому, що стало зникати звичайне людське довіру один до одного. Стали відбуватися речі небачені, нечувані: родичі стали вбивати родичів. Люди, бажаючи помститися за минулі образи, за завданий біль, перетворилися на звірів. Показовий момент, коли в будинок Григорія Мелехова приходять «червоні». Вони ведуть себе нахабно, вбивають пса у дворі, намагаються нагнати страху на домочадців Григорія. І при цьому перевіряють, чи не підсипали їм чого в суп, не брудний чи ложка – бояться отрути, зарази. Страх і ненависть опановують людьми, але не всіма. Нічого не боїться, наприклад, відважна Ксенія, хоча часом і вона втрачає в життя віру.

У фіналі з великої родини Григорія Мелехова залишаються лише він сам із сином, сестра Дуняшка і її «червоний» чоловік. У цій сім’ї, як і у всьому народі, надовго залишається пам’ять про те, хто кого вбив, хто в чому був правий і неправий, яка біль втрат. Але війна все одно має кінець. У фіналі книги, тримаючи на руках сина, Григорій розуміє, що життя продовжується, починається нова епоха.

ПОДІЛИТИСЯ: