Твір “Чи потрібне в житті співчуття”

Співчуття і співчуття – це такі якості характеру, які дозволяють людині бути добрим по відношенню до людей, до природи. Така людина завжди прийде на допомогу, підтримає, зможе пожертвувати своїм достатком заради потребує людини. Співчуваючий людина завжди вислухає, дасть пораду. Гарна тема для твору «Чи потрібні в житті співчуття і співчуття», і обговоримо її докладніше на прикладі оповідання Платонова «Юшка».

Чому для твори доречно буде вибрати саме цей твір? На прикладі оповідання Платонова «Юшка» можна чітко зрозуміти, як люди втратили співчуття і співчуття. Вони ображали людину, яка не робив для них нічого поганого. А повели б вони себе по-іншому, можливо, і результат був би інший. Юшка ніколи не відповідав злом на їх некрасиві і злі вчинки, а вважав їх дії проявом любові. Дивовижно! Про це він і розповідав Дашко – сирітку, яку він дав притулок.

Співчуття і співчуття притаманне сильним людям, готовим ділитися своїм часом і можливостями з іншими людьми. Такі люди можуть і захистити, і заступитися за слабкого. Таку людину в житті не вистачало юшке, хоча він цього нікому не показував і не розказував. Після смерті головного героя народ зрозумів, яким же доброю людиною був Юшка. Він віддавав їжу, гроші сироті, а сам пив воду і ходив в лахмітті. Людина, негарний зовні, може бути гарний душею, яким і був головний герой оповідання Юшка. Він був переконаний – потрібні в житті і співчуття, і співчуття.

Люди, які ображають людей слабших за себе – не особистості. Це слабкі і гнилі всередині натури. Людина, яка вважає себе особистістю і людиною честі, ніколи нікого не образить. А образивши ненароком, попросить вибачення. Як же так вийшло, що діти ображали людини – хворого, який за віком був ровесником їх батькам? Тому що його ображали і дорослі. А коли він помер, злобу зганяти було ні на кого, і вони почали лаятись між собою. Більше про це оповіданні читайте в статті “Друзі і вороги головного героя Юшки”.

Інші межі прояви співчуття і співчуття в життя

Якщо ви готуєте твір на тему «Чи потрібні в житті співчуття і співчуття», зверніть також увагу на розповідь Л. Андрєєва «Кусака». Тут дуже гостро поставлена ​​проблема співчуття і співчуття. Автор розповідає про собаку, яка прожила своє життя в страху, в побоях і голод. Але за допомогою людської ласки вона навчилася грати, а ось підлещуватися не змогла. Ласка здавалося їй дивом, і вона не розуміла, що це таке і як треба на неї відповідати. Таким чином, без почуття жалю собака відучилася відчувати звичайну радість, відповідати взаємністю.

Але собаку незабаром знову зрадили і залишили. Тільки Леля щиро переживала за неї. Після такого вчинку, собака втратила віру в людську любов, турботу доброту. Все тому, що почуття жалю не квапливо. Воно повинно бути закладено в характері, в душі людини. Якщо людина добра по своїй натурі, то він ніколи не стане злим, не перестане співчувати і допомагати.

Висновки для твору

Чи потрібні в житті співчуття і співчуття? Звичайно, потрібні. Без них людина стає злим, грубим, відлюдником. Він не довіряє людям і боїться будь-якої дії з їхнього боку. Невміння співчувати призводить до страшних і непоправних наслідків. Жорстокістю характеру можна вбити людину, задавити як особистість, зламати. А що ж робити людині, яка не відчуває руки допомоги від інших людей? Така людина закривається в собі і намагається справлятися з усіма бідами сам. Але навіть такого сильного людини може зломити відсутність співчуття і співчуття. Все одно хочеться, щоб був один поруч, який допоможе і підтримає.

Але крім того, що людині потрібні в житті співчуття і співчуття, він повинен проявляти ці якості і до інших людей. Недарма кажуть: «Стався до людей так само, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе». Потрібно робити добрі справи безоплатно проявляти свою зацікавленість в чужих проблемах. Адже невідомо, коли потрібна буде допомога тобі, чи буде та людина допомагати.

Співчуття і співчуття в життя нероздільні поняття. Однак, часом досить і теплого слова, щоб підтримати самотнього, що потребує людини. Але в таких складних ситуаціях не потрібно обіцяти того, чого ти не можеш зробити. Щоб потім людина взагалі не втратив віру в людську допомогу. Не потрібно згортати золоті гори, людині часом і теплого слова досить, щоб знову повірити в себе.

Співчуття і співчуття, безумовно, потрібні в житті кожної людини. Можна і не помічати того, як ти робиш добрі справи. Але, побачивши подяку в очах, ти зрозумієш, що вчинив правильно. Добра людина і не зможе вчинити інакше, адже такі благородні якості як співчуття і співчуття у нього в крові.

Посилання на основну публікацію