1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Література
  3. Твір “Антонівські яблука” Буніна

Твір “Антонівські яблука” Буніна

Творча спадщина Буніна дуже цікаво, вражаюче, проте важко для сприйняття і розуміння, так само як складним і суперечливим було світогляд поета і письменника. Бунін писав на різні теми сучасної йому російського життя: побут російського дворянства і селян, доля іде у минуле дворянського укладу життя, любов. Легкий смуток пронизує творчість Буніна, що йде від кілька ідеалістичного сприйняття відносин поміщиків і селян, недосяжного в реальності, але милого серцю автора. Всі його твори дуже сильні, правдиві і барвисті в художньому плані.

Мій улюблений розповідь Буніна – «Антонівські яблука». З перших рядків його ми переносимося в тиху осінню село, де радують око прекрасні сільські пейзажі, свіже повітря змушує легкі наповнюватися до рідшала, чується тихий шелест опадаючої з дерев листя і голоси місцевих жителів, їхні пісні, скрип воза, гавкіт собак … Вражає, як соковито описано все це, як живо, що картинка просто оживає в уяві. Відразу захоплюють майстерно передані розмови мужиків з поміщиками, процес роботи. Здається, ніби ти сам опинився там і бачиш своїми очима, як в темну прохолодну ніч, «коли так славно лежати на возі, дивитися в зоряне небо, відчувати запах дьогтю в свіжому повітрі і слухати, як обережно поскрипує довгий обоз», мужики відправляються в місто. Потім перед очима постають народні танці біля багаття. Десь неподалік сидять люди похилого віку-старожили, згадують про справи минулих і вже призабутих.

В оповіданні “Антонівські яблука”, по суті, відсутня строгий сюжет. Він будується на описах і міркуваннях. Через весь розповідь пронесена проблема відносин селян з паном, особливо яскраво вона представлена в стрічках про тітку Ганні Герасимівні. Особиста позиція автора, як людину ніколи не зловживав дворянської владою, досить м’яка, він не бачить зла в існуючому порядку речей.

Як невід’ємна частина дворянського укладу життя перед нами постає полювання – описана яскраво, правдоподібно. Автором майстерно передана її атмосфера: і хвилювання мисливців, і скажена стрибка по полях і лісах, і гучне застілля до ранку в який-небудь віддаленій садибі.

В оповіданні «Антонівські яблука» Бунін передав величезну любов до Батьківщини, до простого життя з її вічні цінності, до природи. І хоч автору боляче бачити, як дворянський спосіб життя занепадає, він стверджує, що неважливо – заможний ти дворянин або дрібнопомісний, «збіднілий до жебрацтва». Все одно ти можеш восени вдихати прозоре повітря, просочений запашним ароматом яблук і насолоджуватися життям, яка безцінна і красива.

Ще мені сподобався цей розповідь тим, що в ньому яскраво відображений узагальнений образ дореволюційної Росії. Коли читаєш його, прояснюються думки і ти розумієш, що краса живе поруч, що любов до Батьківщини, хоч і прихована за завісою сучасних проблем і «модних» переживань, все ж живе і дихає, наповнюючи життя натхненням.

ПОДІЛИТИСЯ: