Трагедія совісті в п’єсі Островського «Гроза»

Трагедія совісті в драмі «Гроза» простежується в історії головної героїні. Дівчина не змогла впоратися зі своїми переживаннями, через що закінчила життя самогубством. Ім’я героїні – Катерина. Вона була дружиною дрібного торговця і ненавиділа нечесних купців. Аналіз твору буде корисний школярам, оскільки на цю тему часто задають твір з літератури.

Аналіз п’єси

«Гроза» Островського — побутове психологічний твір. Таку назву йому автор дав, тому що воно по суті передає трагічність подій, що відбулися в провінційному містечку. Якщо говорити коротко, то в п’єсі довгий час наростала напруга, після чого стався вибух, який змінив життя більшості героїв і переніс їх у справжній жорстокий світ. У драмі Островського «Гроза» трагедія совісті і образ Катерини — одне ціле. Це передає ідею самої п’єси.

Природне явище, на честь якого названа п’єса, символізує невідворотність кари. Після зради над героїнею почали згущуватися Хмари. Зізнавшись у своєму проступку, героїня вирішується на самогубство.

Для багатьох це стало аргументом називати трагедію Катерини трагедією любові і совісті. Саму п’єсу відносять до напрямку реалізму. Тут автор максимально точно намагався передати побут і проблеми жертви та інших героїв. Характери персонажів відповідають опису реальних людей. Жанр твору – драма. В ній виділяють такі конфлікти:

  • Протистояння самодурів і жертв. Тут стикаються два світогляди – старе і нове.
  • Внутрішній психологічний конфлікт. Він відбувається в душі головної героїні.
  • Соціальні протиріччя.

Через соціальний конфлікт відбулися всі попередні. П’єса Островського починається зі шлюбу купця і дворянки, яка втратила свої статки. У ті часи таке явище було широко поширене. Панівні верстви суспільства почали розорятися і втрачати владу через свою економічну безграмотність і надмірне марнотратство.

Паралельно з цим Купці набирали обертів. Вони були безпринципними, мали ділову хватку. Також торговці пробивалися за рахунок кумівства. Дворяни, намагаючись хоч якось триматися на плаву, стали віддавати своїх дочок заміж за синів з багатих купецьких сімей. Шлюб Тихона і Катерини через це спочатку не мав ніяких перспектив.

Трагедія совісті

Характер головної героїні був сформований у звичайній родині, де на чолі стояла любов. У Катерини була абсолютна свобода. Дівчина мала відкриту і чисту душу, тому не могла брехати. Вона намагалася відшукати правду і красу в релігії, за допомогою молитов прагнула до прекрасного.

Після заміжжя дівчина потрапила в сім’ю купчихи Кабанихи. Автор спеціально зіставив її прізвище і вдачу. Купчиха панувала у своїй родині за допомогою страху. Вона постійно ображає, дорікає і підозрює дівчину. Кабаниха впевнена, що не повага і любов повинні бути фундаментом сімейних відносин, а страх.

Катерина знайшла підтримку у свого безвольного чоловіка, який і сам є жертвою. Він спокійно переносить всі знущання Кабанихи і навіть не думає чинити опір.

У такій атмосфері дівчина закохалася в Бориса. Тільки він розумів Катерину, але був теж безвольним і нездатним їй допомогти. Чоловік Катерини на час їде. Між нею і Борисом виникає раптова пристрасть. Але потім героїню почала мучити совість.

Трагедія в п’єсі «Гроза» заснована саме на цьому. Катерина відчула себе грішницею. Це усвідомлення буде переслідувати її до кінця життя.

Для дівчини роман з чужим чоловіком є порушенням морального обов’язку. У підсумку вона зізнається в зраді і дозволяє себе засуджувати оточуючим. Самогубство Катерини – акт відчаю. Героїня таким способом позбавляє себе від мук земних, які їй здаються страшніше пекла.

Посилання на основну публікацію