Теми в романі «Війна і мир»

Тема сім’ї. Саме сім’я визначає виховання, психологію, погляди і моральні підвалини людини, тому закономірно займає одне з центральних місць в романі. Кузня моралі формує характери героїв, впливає на діалектику їх душі протягом всієї розповіді. В описі сім’ї Болконских, Безухова, Ростових і Курагиних розкриваються думки автора про домострої і те значення, яке він надає сімейним цінностям.

Тема народу. Слава за виграну війну завжди належить полководцю або імператору, а народ, без якого не з’явилася б ця слава, – залишається в тіні. Саме цю проблему і піднімає автор, показуючи суєтність марнославства військових чиновників і прославляючи рядових солдатів. Думка народна в романі «Війна і мир» стала темою одного з наших творів.

Тема війни. Описи військових дій існують щодо окремо від роману, самостійно. Саме тут розкривається феноменальний російський патріотизм, який став запорукою перемоги, безмежна хоробрість і сила духу солдата, що йде на все заради порятунку батьківщини. Автор вводить нас у воєнні сцени очима того чи іншого героя, занурюючи читача в глибину того, що відбувається кровопролиття. Масштабні баталії перегукуються з душевними стражданнями героїв. Знаходження на перехресті життя і загибелі відкриває їм істину.

Тема життя й смерті. Персонажі Толстого діляться на «живих» і «мертвих». До перших відносяться П’єр, Андрій, Наташа, Марья, Микола, а до других старий Безухов, Елен, князь Василь Курагин і його син Анатоль. «Живі» знаходяться постійно в русі, причому не стільки фізичне, скільки внутрішньому, діалектично (їх душі приходять до гармонії через низку випробувань), а «мертві» ховаються за масками і приходять до трагедії і внутрішнього розколу. Смерть же в «Війні і світі» представлена ​​в 3 іпостасях: смерть тілесна або фізична, моральна і пробудження через смерть. Життя можна порівняти з горінням свічки, чийсь вогник маленький, з спалахами яскравого світла (П’єр), у кого-то він невпинно горить (Наташа Ростова), гойдає світ Маші. Так само 2 іпостасі: життя фізична, як у «мертвих» персонажів, чия аморальність позбавляє світ всередині необхідної гармонії, і життя «душі», це про героїв першого типу, про них пам’ятатимуть і після смерті.

Посилання на основну публікацію