Тема кохання в оповіданні Буніна «Темні алеї»

Любов – саме багатогранне почуття, на яке тільки здатна людина. Одних любов окрилює, інших змушує страждати. Болі від цього переживання набагато більше: це і розлука, і ревнощі, і безмовна покірність, і соціальні перешкоди, і внутрішні комплекси, і установки. Але письменники завжди виправдовують будь-які жертви, тому що немає нічого важливішого любові.

Проблема з різного соціального статусу героїв стає предметом розгляду в оповіданні Буніна І.А. “Темні алеї”. Любовне почуття зароджується між селянкою по імені Надія і паном Миколою Олексійовичем. Любов не питає, вона просто зароджується, навіть якщо приречена наперед. Їхній шлюб був неможливий, і чоловік відмовився від коханої. Природно, він не став щасливий в особистому житті. А жінка пронесла це почуття через все життя, залишившись одній. Надія любила до божевілля, але не змогла пробачити своїх страждань. Емоції героїв розпалюються ще й тим, що живуть вони поруч, бачать один одного день у день, але поступово стають чужими людьми, з почуттями образи і провини на власну молодість. Тому алеї кохання героїв темні.

Бунін розкриває драматичність доль героїв, які любили, але розлучилися. Їх тендітне почуття не вмерло, але трансформувалося. І зробило це так, що і любов’ю назвати емоції героїв важко, скоріше це хворобливі враження і спогади про колишні світлих відчуваннях. Розповідь чіпає, змушує співпереживати і роздумувати.

Посилання на основну публікацію