“Слово о полку Ігоревім” – дуже коротко

Автор невідомий
Рік написання: кінець XII століття
Жанр твору: повість про війну, що має історичну цінність
Головні герої: князі Ігор, Всеволод і Святослав

У сюжетної лінії трьох частин оповіді про руських князів і їх походах на половців допоможе розібратися короткий зміст поеми «Слово о полку Ігоревім» для читацького щоденника.

Сюжет

На початку повісті є невеликий ліричний відступ до стародавніх билин. Перша частина повісті розповідає про приготування до військової кампанії двох князів-братів і про їх великому поході на половців. По дорозі князь Ігор бачить затемнення сонця. У ті часи це вважалося самим поганою ознакою. Але князь не хоче відступати від задуманого. Перше бій вдається руському війську – половці розбиті, взята хороша видобуток. Втомлені війни засипають, а вранці по ним половці наносять раптовий удар. Кривавий бій триває три дні. Половці перемагають. Ігоря ранять і беруть в полон. Русь заливається сльозами за полеглими війнам, половці об’їжджають землі переможених і збирають данину. Битва програна через розбіжності князів, відсутність єдності і зайвої самовпевненості Ігоря.

Друга частина розповідає про сон Святослава, київського правителя, розтлумачивши який князь розуміє чому зазнали поразки його брати. Він незадоволений, що Ігор вирушив на битву. Вважає його вчинок необдуманим. Йому вже доводилося воювати з половцями і тепер, після поразки руських військ, вороги знову загрожують його землі. Усвідомивши помилки своїх братів, князь закликає всіх правителів Русі об’єднатися проти спільного ворога.

Третя частина Слова переносить читача на рідні землі Ігоря, в світлицю його сумує подружжя Ярославни. Її плач немов почутий самою природою, яка приходить на допомогу тому, хто програв війну князю. Ігорю вдається втекти з полону. Він повертається на Батьківщину живим. В кінці оповіді вся Русь рада чудесному звільнення руського князя.

Висновок (моя думка)

Старовинне сказання роз’яснює те, що руська сила в єдності. Все оповідання автор закликає князів до миру між собою, пояснюючи, що тільки так Руська земля зможе протистояти будь-якої напасті.

Посилання на основну публікацію