Сини Тараса Бульби: Остап і Андрій

Сини Тараса Бульби, Остап і Андрій, є центральними персонажами в повісті Гоголя «Тарас Бульба». Це брати-герої, які брали участь у визвольних боях за Вітчизну. Незважаючи на однакове виховання і освіту, Остап з Андрієм сильно відрізнялися один від одного. Остап, старший син старого козацького полковника Тараса Бульби, був сміливий, суворий і не терпів образ на свою адресу. Його молодший брат, Андрій, був не менш сміливим, проте відрізнявся Сердечна.

Під час навчання в семінарії Андрій відразу себе проявив як один з кращих і кмітливих учнів. Подейкували, що він був щасливчиком, і йому все сходило з рук. Остапу навчання спочатку не подобалась і не давалась. Однак з часом, за наполяганням батька, який розумів важливість освіти, він став серйозніше ставитися до дисциплін. Згодом Остап навіть став одним з кращих учнів бурси.

Обидва сини Тараса Бульби виховувалися в однаковому середовищі, однією і тією ж жінкою. Їхня мати була лагідною і турботливою жінкою. Але з самого дитинства Андрій потребував її опіки і любові більше, ніж Остап. Це проявилося і в дорослому віці. Коли Остап думав лише про сміливих подвиги і битвах, розум Андрій був повністю затуманений малознайомій полячкою, з якою він познайомився в Києві. Він невпинно думав про неї і хотів провести ще одну зустріч. Остап же з дитинства хотів бути схожим на суворого і грубуватого батька, тому у всьому йому наслідував.

Незважаючи на різницю характерів Остапа й Андрія, доля обох однаково сумна. Обидва сини Тараса Бульби трагічно загинули. Спочатку загинув Андрій, через свого зради. Рухомий любов’ю до молодої полячки, він перейшов на бік козацьких ворогів. Цього йому батько не зміг пробачити і сам особисто вбив його. Незабаром загинув і вірний вітчизні Остап. Він був схоплений ляхами в полон і страчений у Варшаві. Тарас Бульба до останньої хвилини сподівався чимось допомогти синові, але не зміг. Остап був страчений прямо у нього на очах.

Автор підкреслює різницю характерів братів навіть через їх загибель. Якщо Остап помер як національний герой, борючись за батьківщину і віру, за сім’ю, за товаришів, то Андрій помер як зрадник. Його батьківщиною була його любов. Заради неї він готовий був битися до останнього подиху, проте батько не пробачив йому цю слабкість. Його смерть була немов відплата за зраду народу.

Посилання на основну публікацію