Шукшин «Ванька Тепляшин» – короткий зміст

Молодого шофера Ваньку Тепляшина переводять з сільської лікарні в міську як «тематичного хворого». У Ваньки виразка дванадцятипалої кишки. Простодушний, відкритий хлопець, він раз у раз порушує приписаний лікарями режим, курить у вбиральні. Сусіди по палаті з цікавістю слухають розповіді Тепляшина про те, як він раз взимку провалився з машиною під лід і ледве виплив, як в сусідньому селі його потім відтирали одеколоном «Червона гвоздика» і як він потім «смердів» ім цілий тиждень.

Із лікарняного вікна Ванька спостерігає за незвичній для нього суєтою міських людей, розглядає фіфочек в коротких спідницях, які йдуть, надламиваясь в талії. Раз він несподівано бачить через скла: до лікарні підходить приїхала провідати його з села мати. Ванька так кричить від радості, що всі хворі в його палаті сміються.

 

Ванька як на крилах злітає вниз, до дверей. Але приїхала здалеку матері не дає зайти в лікарню худий, червоноокий вахтер, який дерев’яним голосом кує, що сьогодні непріёмний день. Мати жалюгідним голосом припрошує пустити її хоч ненадовго. Це приниження перед вахтером вражає Тепляшина, і він самовільно проводить матір повз нього.

Посилання на основну публікацію