✅Що таке пафос?

«Оратор говорив з величезним пафосом. Пафос, який звучить в словах виступаючого, передавався слухачам».

Хто з нас не зустрічав подібних фраз в газетних статтях, радіо- і телепередачах, книгах і в інтернеті?

Про те, що таке пафос і в яких випадках використовується це слово, ми поговоримо в цій статті.

Що означає слово «пафос»?

Пафос – це грецьке слово, яке позначає емоційну промову або письмовий текст, переповнений піднесеними почуттями, які повинні викликати у тих, хто його слухає або читає, сильний відгук.

Пафос – відомий і давно використовуваний прийом в поезії, не менше широке застосування знаходить він у пропаганді та агітації. Інше слово, яке має приблизно таке ж значення і походить від того ж грецького першоджерела – «патетика».

Приклади пафосу

• “«Я буду кохати тебе вічно»;
• «Наша справа переживе століття»;
• «Ні п’яді рідної землі ворогам».

У промові наших сучасників пафос нерідко виглядає неприродно і фальшиво, а люди, його використовують в повсякденному житті. Сьогодні визначеннями «пафос, пафосний» прийнято позначати людей або явища, які прагнуть надати собі значущість, хоча нею зовсім не володіють.

Однак в моменти, які викликають сильний душевний відгук, пафос цілком доречний і часом навіть необхідний. Пафосні фрази часто можна зустріти в промовах політиків, особливо під час передвиборної кампанії або в значні історичні моменти в житті держави.

Нерідко зустрічаються вони і в літературі, особливо в віршах, які присвячені важливим історичним подіям для вираження сильної емоції автора.

Крім того, Пафос – це древнє і гарне місто, грецький курорт на острові Кіпр.

Що таке пафос в літературі?

Родоначальником пафосу в літературі вважається давньогрецький філософ Аристотель, який розробив основи риторики. Пафос використовується для вираження:

• сильних піднесених емоцій;
• наснаги;
• пристрасті;
• душевного надриву.

Це сильний прийом, який нерідко покликаний для формування співчуття до героїв літературного твору, співпереживання їм і їхнім діям.

Літературознавці розрізняють наступні види пафосу в творах поетів і письменників:

Героїчний пафос використовується для демонстрації душевного підйому головного героя або колективу, дії якого спрямовані на досягнення гуманістичних цілей:

• боротьбу за незалежність свого народу;
• боротьбу за права соціальної групи;
• прагнення до високих ідеалів духовності.

Нерідко героїчний пафос пов’язаний з трагічними переживаннями героїв, які роздираються глибокими суперечливими почуттями: прагненням до загального блага і неможливістю досягнення особистого щастя.

Драматичний пафос – це індивідуальні переживання героїв, які пов’язані з їх внутрішнім світом. Відмінною рисою є відсутність принципового протиріччя з зовнішніми обставинами, переживання героїв мають психологічне, а не соціальне підґрунтя.

Романтичний пафос – це прагнення головних героїв до універсального ідеалу, конфлікт твору криється в недосяжності ідеалу і в його суперечності з грубою дійсністю.

Сентиментальний пафос теж відображає прагнення героїв до ідеалу, але обмежує сферу їх емоцій сімейно-побутовий тематикою.

Гуманістичний пафос – це прагнення головних героїв до високих гуманістичних ідеалів, їх піднесення і твердження наперекір обставинам і протидії оточуючих.

Що значить «ліричний пафос»?

Ліричний пафос – це літературна категорія, яка відображає:

• провідний емоційний настрій твору;
• сукупність його ліричних відступів (якщо твір має розповідний характер);
• основну тему (якщо це ліричний твір).

Основне завдання ліричного пафосу – знайти емоційний відгук у читача, змусити його співпереживати героям.

Щирий ліричний пафос створює необхідні автору почуття, підкріплюючи викладені в пафос думки.