Що таке оповідання?

Оповідання – це невеликий розповідний епічний жанр з установкою на єдність художнього події.

 

Оповідання зазвичай присвячується конкретній долі, в ньому йдеться про окрему подію з життя людини, він містить певний епізод. Цим він відрізняється від повісті, яка, як правило, має більш розгорнуту форму з описом декількох епізодів. У оповіданні Антона Павловича Чехова «Спати хочеться» ми спостерігаємо історію про дівчинку, яку безсонні ночі довели до злочину: вона душить заважає заснути маленької дитини. Про те, що раніше відбувалося з цією дівчинкою, читач дізнається з її сну, про те, що з нею буде відбуватися після того, як злочин скоєно, взагалі невідомо. Всі попередні події готують читача до центрального – вбивства немовляти. За обсягом це оповідання зовсім невеликий.

 

Але оповідання характеризується не мінімальною кількістю сторінок (існують невеликі за обсягом повісті і досить довгі оповідання), а установкою автора на граничну стислість. Наприклад, оповідання Чехова «Іонич» за змістом схожий навіть не на повість, а на роман (простежується майже все життя героя). Проте всі епізоди в ньому викладені дуже коротко, тут автор хотів показати духовну деградацію доктора Старцева.

 

 

 

Оповідання в оповіданні, як правило, ведеться від однієї особи. Це може бути як автор, так і оповідач або герой. Але в оповіданні значно частіше, ніж у «великих жанрах, перо ніби передається герою, рассказывающему свою історію.

 

Оповідання та новела

 

Співвідношення термінів «оповідання» і «новела» не мають однозначного трактування в літературознавстві. У більшості мов дані поняття ідентичні, тобто є синонімами. Представник школи формалізму по імені Б. М. Эйхенбаум пропонував розділяти ці поняття, обґрунтовуючи свою думку тим, що новела сюжетна, а оповідання – більш психологічна і рефлексивена, ближче до бессюжетного нарису.

Посилання на основну публікацію