Як стилістичний засіб (прийом) гіперболу стали використовувати досить давно, вона активно вживалася у фольклорі та часто зустрічається в прозі Гоголя і поезії Маяковського. Ми й самі нерідко висловлюємося з вживанням гіперболи, наприклад:
- «не бачилися сто років!»;
- «повторюю стотисячний раз» тощо.
Отже, що таке гіпербола в літературі?
Гіпербола в літературі – це явне перебільшення властивостей предметів і явищ, що дозволяє більш посилено впливати на читача. Гіпербола створює яскравий художній відтінок будь-якого твору. Цим стилістичним прийомом користувалися майже всі письменники і поети, так і сучасних авторів гіпербола є невід’ємною частиною творів.
Прості приклади гіперболи в літературі: «не камінь, а ціла гора», «грошей тьма-тьмуща» – дані висловлювання помітно перебільшують реальні характеристики предметів і подій.
Гіпербола може зустрічатися не тільки сама по собі як окремий стилістичний прийом, але і сусідити з іншими літературними прийомами, наприклад, з порівнянням: «не людина, а слон» – тут ми бачимо як порівняння з тваринним, так і перебільшення габаритів людини.
Існує і протилежний гіперболі стилістичний прийом – літота, заснований на зменшенні предметів і явищ. З прикладами літот ми стикаємося буквально всюди і нерідко самі використовуємо її. Наприклад, це такі відомі словосполучення:
- «як кіт наплакав»;
- «рукою подати».