Сенс повісті Михайла Булгакова «Собаче серце»

Михайло Булгаков – радянський письменник і автор багатьох чудових творів 20-го століття. Як і багато його творів повість «Сорбачье серце» мало складну долю. Будучи написаним вже в 1925 році, світло воно побачило тільки в 1968 році, причому видано воно було за кордоном, в Росії ж перше видання відбулося в 1987 році, оскільки фактично півстоліття «Собаче серце» називали жорсткої карикатурою на існуючий режим і політичною сатирою на Сталіна .

У центрі повісті з дев’яти частин доля дворового пса Шарика, який завдяки досягненням сучасної науки знаходить людське обличчя Поліграфа Поліграфовича Шарікова. Всі твір пройнятий «подвійним життям» головного героя: собаки в людській шкурі і навпаки.

Холодна зимова ніч малює Скуляни в підворітті. Але пес абсолютно незвичайний, автор наділяє його кмітливістю, розсудливістю, майже людською мудрістю і уявленнями про життя, світ і подіями, що відбуваються. Пес оповідає про долі людей, які його оточують. Але інстинкти беруть своє і слідом за шматком ковбаси, Шарик знаходить теплий будинок професора Преображенського.

Професор Пилип Пилипович Преображенський, неабиякий хірург, який досяг чудових результатів у практичному омолодження. Розробляючи дослідження, він вирішується на небувалий експеримент – операцію з пересадки собаці людського гіпофіза і яєчок з придатками і насіннєвими канатиками. З цього моменту життя пса Шарика почала змінюватися з небувалою швидкістю.

Пес не просто залишився живий, він знайшов нове життя. З щоденникових медичних записів читач простежує всі метаморфози переродження собаки в людину: від поступового випадання шерсті до прямоходіння і людської мови.

Однак світило науки професор Преображенський дуже скоро почав шкодувати про зроблену операції. З Кульковим відбувалося не тільки фізичне, а й психологічне олюднення, – він успадкував від свого донора – злодія і алкоголіка і все згубні звички: нецензурну лайку, пристрасть до горілки, розкраданню, жіночої статі, кабацким застіль, марнославству і міркувань про пролетарську ідеї. Для підвищення свого соціального статусу оновлений Шарик влаштовується у відділ очищення міста від безпритульних тварин на керівну посаду.

Професор і його помічник Борменталь журяться над результатами, приходячи до висновку, що вироблена операція призводить не до омолодження, а до повного олюднювання, «причому створена особина вельми схожа – по характеру, звичкам, вчинкам – на того, чий гіпофіз був узятий.

Спроби хоч якось перевиховати Шарикова, прищепити його вигляду хоч щось від людини культурного ні до чого не приводять. Тоді професор приходить до єдиного висновку: повернути ситуацію на круги своя.

Після чергової операції Шариков починає знов обростати шерстю, мова змінюється на гавкіт і незабаром стає звичайним псом.

Фантастичне, присутнє на сторінках повети “Собаче серце” допомагає Булгакову гостріше і яскравіше показати ті явища, максимально огрубити досконалості навколишнього світу.

Сатиричний талант письменника у вітчизняній літературі ХХ століття багато визнавали досить небезпечною зброєю.

Посилання на основну публікацію