Сенс назви повісті «Сторонній»

Назва повісті інтригує, не часто твори, особливо тих років, нарікали одним лише прикметником. Назва твору «Сторонній» – це вказівка ​​на особливість головного героя: він належить до світу навколо нього відсторонено, відокремлено, як ніби відбувається де б то не було і ким би то не було його не хвилює, як людини з боку. Йому є, куди піти, тут він тимчасово, без праці і байдуже споглядає те, що є, і не відчуває ніяких емоцій, крім наслідків фізичних відчуттів. Він – випадковий перехожий, якого нічого не стосується.

Його відстороненість найяскравіше виражається у ставленні до матері. Він в подробицях описує, як жарко було в день її похорону, але ні словом не видає своєї печалі. Мерсі не байдужий до неї, просто має великі негаразди соціально значущими цінностями, а відчуттями, настроями і почуттями, як первісна людина. Логіка його поведінки розкривається у відмові від пропозиції про підвищення. Йому дорожче бачити море, ніж заробляти більше. В цьому свій вчинок він в черговий раз демонструє, як чужа йому споживча і місцями сентиментальна філософія сучасного суспільства.

Посилання на основну публікацію