“Руслан і Людмила” – аналіз поеми Пушкіна

Кожен школяр знає, що твір Олександра Пушкіна “Руслан і Людмила” є одним з найбільш популярних серед класики, і найбільш відомим у самого Пушкіна. Щоб провести аналіз твору “Руслан і Людмила”, потрібно розглянути історію його написання, сюжетну лінію і зробити певні висновки, щоб визначити цілі, яких досягав автор.

Почнемо з історії створення поеми “Руслан і Людмила”. Вважається, що задум твору почав зріти у Пушкіна ще в ліцейські часи, хоча серйозно написанням він зайнявся пізніше – в період з 1818 по 1820 роки. Пушкін поставив собі за мету написати поему в казкових мотивах з присутністю “духу богатирського”, і вірші в результаті були написані під натхненням не тільки від російської казки, а й від творчості таких геніальних поетів, як Вольтер і Аріосто.

Крім того, якщо ви проводите аналіз твору “Руслан і Людмила”, візьміть до уваги, що великий вплив на написання поеми надав працю “Історія держави російського”, тому що Ратмира, Рагдая і Фарлафа спочатку можна побачити на сторінках саме цієї книги.

Головні особливості в аналізі поеми

Звичайно, знаючи що Пушкін часто використовує в своїх творах влучні епіграми, можна і в розглянутій нами поемі “Руслан і Людмила” знайти чимало елементів пародії і жартівливих моментів. Але їх не можна назвати злісними, скоріше навпаки. Якщо подивитися на баладу Жуковського “Дванадцять сплячих дів”, видно, як Пушкін використовує пародію на частину її епізодів. Правда через деякий час Пушкін висловив жаль з приводу того, що в “догоду черні” він вдавався до такого прийому, тим більше, що Жуковський з Пушкіним були в хороших відносинах. Згадаємо в аналізі “Руслан і Людмила”, що після того як поема була надрукована, Жуковський обдарував Олександра Сергійовича своїм портретом з написом, яка б пояснила його значення – учитель переможений учнем.

У поеми є якесь передмову, в якій Пушкін пояснює, кому ж вона присвячена. Це дівчата-красуні. І після цього слід частина віршованих рядків, де читач знайомиться з яскравими образами: зелений дуб, вчений кіт, русалка та ін. А далі ми переходимо до основної частини поеми.

Характеристика Руслана

Зрозуміло, що аналіз поеми “Руслан і Людмила” був би неповним без обговорення головних героїв. Спочатку поговоримо про Руслану – про його зовнішності, ролі в оповіданні, характер і деяких особливостях.

Руслан виглядає сильним і відважним воїном, його волосся світлого кольору, і ця характерна риса символізує стан його душі – вона теж світла і чиста. Крім того, у Руслан одягався в начищені до блиску лати – чим не ознака доблесного воїна? Характеристика Руслана була б неповною без згадки про його головних ворогів – Рогдай, Фарлаф, Ритми і Чорномор’я. Всі вони сперечаються про прекрасну і беззахисною Людмилі, яка втілює в собі красу і витонченість.

Але можна дещо ще сказати про головного героя поеми Руслані. Завдяки силі духу, мужності і терпіння герой зміг взяти верх над усіма своїми ворогами. Його хоробрість і стійкість допомогли не повернуть назад навіть коли могло бути дуже страшно і важко. Таким чином Руслан домігся свого щастя.

Людмила і Чорномор

Ми обговорили головного героя Руслана, поговоримо тепер про інших персонажах, яким теж відведено важливе місце в оповіданні. Ці характеристики дуже потрібні, коли ми робимо аналіз твору “Руслан і Людмила”.

Людмила уособлює собою жіночність і красу. Вона не може обійтися без допомоги Руслана, а той в свою чергу готовий піти на все заради порятунку дівчини. У рядках поеми простежується захоплення чином Людмили – у неї золоті кучері і тонкий стан, але при цьому вона також сильна духом і має велику волею. Звичайно, коли ми читаємо епізод, в якому Людмила думала накласти на себе руки, але так і не зважилася, може здатися, що у неї малодушний характер. Але варто взяти до уваги, що дівчина боялася не будуть вони забиті, а думала про благополуччя людей, дорогих і коханих її серцю. Тому ми робимо висновок, що Людмила непохитна, її не зломили, і вона непорочна. В її житті було чимало важких днів, але вона зберегла вірність тому, кого так любила.

Наприкінці аналізу твору “Руслан і Людмила” скажемо кілька слів про Чорномор’я. Це персонаж, якого Олександр Пушкін наділив самими негативними рисами. Так, він дуже хитрий, здатний на будь-яку підлість, і виступає як найстрашніший ворог нашого головного героя. До того ж згадаємо, що найжорстокіший бій відбувся саме з цим персонажем поеми. Зовні він невисокого зросту, старий, з чорною бородою. Чорномор неймовірно озлоблений, і здолати його вкрай важко.

Посилання на основну публікацію