«Рукописи не горять» (за романом «Майстер і Маргарита»)

Протягом всього свого життя, Михайло Булгаков до останнього вірив у силу мистецтва. Він вважав, що воно може виправити життя, вплинути на долі людські. Йому притаманне висловлювання – «рукописи не горять». Це говорить про те, що справжні тексті будуть жити вічно, переходити з покоління в покоління і в кожному столітті знаходити своїх читачів.

Перебуваючи при смерті, полку його столу була наповнена написаними творами, які стали відомі світові уже після смерті Булгакова. Одним з таких великих текстів став роман «Майстер і Маргарита».

Читач не перестає ним захоплюватися, він викликає в душі кожного з нас різні почуття, переживання, емоції. Але, ніхто не залишається байдужим. А все тому, що сюжет роману різноплановий, він містить в собі настільки багато проблемних ліній, що в них дуже легко заплутатися.

Початок твору знайомить нас з біблійною історією про Понтія Пілата і Ієшуа. Далі, читач зустрічається з самим Сатаною. Наступне глави роману оповідають нам історію відносин закоханої пари – Майстра і Маргарити, які раптово зустрілися і відразу ж полюбили один одного.

Майстер був письменником і створив свій власний рукописний текст. Такий сюжет робить з роботи Булгакова роман в романі. І, звичайно ж, дуже багато зустрічається в твір сатири, за допомогою якої автор намагався показати свої погляди на навколишнє його життя. Адже всі події, які описані в «Майстрі і Маргариті», були якимось чином пов’язані з долею Булгакова, з тими життєвими історіями, які пережив він, з тими переконаннями, в які він вірив.

Протягом усього роману, читач відчуває ті принципи, які сповідував Булгаков – доброта, вірність, відданість, справедливість. Вони так схожі на заповіді Ісуса. І що незвично, саме Воланд допомагає людям знайти в собі ці якості, стати більш людяними.

Історія Булгакова стає життєвою, автор так схожий на головного героя – Майстри, з-під руки якого в світ вийшов величний роман. І нехай Майстер знайшов спокій вже в іншому світі, а робота його була відновлена ​​з попелу і дізналася світове визнання.

Посилання на основну публікацію