“Ромео і Джульєтта” – аналіз п’єси

Англійський поет, драматург і письменник Вільям Шекспір ​​створив дійсно світової шедевр – твір, що став класикою, п’єсу “Ромео і Джульєтта”. Навіть якщо не кожен читав твір цілком, про суть трагедії і головних героїв знають майже всі. Проведемо короткий аналіз п’єси “Ромео і Джульєтта”, яка була написана в 1595 році, хоча зробимо застереження – точний рік виходу п’єси невідомий. Швидше за все, вона побачила світ у період з 1593 по 1596 роки.

Коріння трагедії Шекспіра йдуть в далекі роки, коли в народі побутували розповіді про закохану італійської парі. Дійсно, в XVI столітті вже поширилися історії, наприклад, про часи Бартоломео делла Скала, коли Верона наповнилася чутками про загибель юнаки та дівчата, які благородно любили один одного. Було багато й інших подібних оповідей.

У цій статті ми не будемо розглядати сюжет, його ви можете прочитати в короткому змісті “Ромео і Джульєтта”.

Жанр і композиція

Проводячи аналіз п’єси “Ромео і Джульєтти”, згадаємо про жанр твору. Це трагедія, властива епосі Відродження. Вона має нещасливий кінець, тобто головні герої в кінці гинуть. У п’єсі всього п’ять дій, починається вона з прологу, де коротко викладено суть сюжету.

Якщо говорити про композицію, то фабула трагедії побудована симетрично. Шекспір, звернувшись до найбільш благородної і сильному почуттю людини, зумів показати суть трагедії. Любов в п’єсі пронизує сюжет, і важливо помітити, що чим ближче фінал, тим все голосніше і сильніше звучить тема високого почуття. Багато хто згоден з твердженням, що п’єсу можна назвати пафосом любові, про це красномовно свідчать монологи то одного, то іншого головного героя. Видно по їх словам, як оспівують вони любов – гордо, урочисто і від щирого серця.

Головна тема трагедії

Неповним був би аналіз “Ромео і Джульєтти” без чіткого уявлення головної теми твору. Ми вже сказали про тему любові, вона займає найважливіше місце. Але Шекспір ​​також стверджує нові моральні цінності, властиві для людини, що живе в епоху Відродження. Головні герої наповнені пристрасними почуттями, які ними керують, і вони готові вийти за межі традиційних підвалин. Наприклад, Ромео готовий таємно одружитися, а Джульєтта не прикидається сором’язливою леді. Молоді люди йдуть проти батьківських правил та інших людей, аби залишитися разом. Ромео і Джульєтта не бачать перешкод, вони не бояться ні життя, ні смерті.

Врахуємо і культурну складову епохи, яка проявилася в тому, як описані звичаї: прийшли непрохані, але знайомі господаря, гості на свято; гості в масках (і Ромео, і його друзі у Капулетті); згадаємо, як був кинутий виклик битися на дуелі; гість бере образ факельника, щоб уникнути танцю на балу.

І хоча в основі п’єси покладено трагедія, аналіз “Ромео і Джульєтти” допомагає побачити комічні елементи, вплетені червоною ниткою в сюжетну лінію. Шекспір ​​звернув увагу на соціальні проблеми, моральні, торкнувся питання моралі і звеличив високі почуття.

Посилання на основну публікацію