Роль Соні Мармеладової у долі Раскольникова

“Злочин і кара” – один з найвідоміших романів Федора Михайловича Достоєвського, творчість якого вже давно став цінним літературною спадщиною. Головним героєм твору виступає Родіон Раскольников – бідний студент з Петербурга, який кинув навчання через брак фінансових коштів.

Висунувши власну теорію поділу людей на гідних і недостойних, він прагне перевірити, до якої категорії належить сам. З огляду на обставини, що склалися, Раскольников вирішується на вбивство, бажаючи підтвердити теорію і прихильність власної персони до розряду героїв, гідних людей. Однак останнім йому не вдається: убивши, герой усвідомлює власну слабкість і нікчемність, адже, тільки лише скоївши злочин, він кидається в паніку і не може взяти себе в руки. Саме так до несправжнього “Наполеону” приходить усвідомлення того, що він всього лише одна з тих “тремтячих тварюк”, яких він раніше зневажав.

На перший погляд непримітна Соня Мармеладова, дочка вічно п’яного титулярного радника, з якої Раскольников вперше знайомиться в буфеті, справила на Родіона колосальний вплив, фактично зумівши допомогти йому спокутувати колишні гріхи і почати нове життя.

Сім’я Соні Мармеладової, як і сім’я Родіона Раскольникова, багатством вже точно не відрізнялася – ледве зводили кінці з кінцями. Природно, одяг вона теж змушена була носити зовсім просту.

Пізніше злидні змусила Соню отримати “жовтий квиток”, тобто стати повією, щоб хоч якось підтримувати себе і свою сім’ю. Незважаючи на це, образ дівчини в романі виступає уособленням всього доброго, святого і правильного, що тільки може бути в людині – в її образі відображені життєві погляди автора твору Федора Михайловича Достоєвського.

Образи Соні Мармеладової та Родіона Раскольникова на перший погляд зовсім різні, насправді ж надзвичайно схожі: вони обидва, зважаючи на різні життєві обставини, змушені переступити через все людське і порушити євангельські заповіді. Вона -проста мила дівчина, зовсім ще молода – не знаходить іншого виходу, крім як вдатися до проституції і, жертвуючи собою і власною честю, допомагати родині. Для нього останньою краплею, що спонукає до давно замишляв злочину, стала звістка від матері про те, що сестра його змушена вийти заміж за нелюба. Обидва вони зробили гріх, але, в першу чергу в ім’я допомоги своїм сім’ям, які гинуть від злиднів.

Напевно, саме через таку схожості Родіон і зважився розповісти Соні абсолютно всі деталі скоєного. Він знав: якщо хто і зможе його зрозуміти в цьому світі, це буде вона, Соня. Родіона після вбивства продовжували мучити кошмари, в яких його намагалися розшукати; снилася навіть вбита ним процентщица, дико сміється герою на страх. Внутрішній конфлікт врешті-решт змусив його прийти з повинною, після чого його і заслали на каторгу в Сибір. Мало хто здатний на таке, але Соня, дізнавшись про це, за своїм власним бажанням прийняла рішення поїхати разом з коханим. Без неї не мати б йому порятунку. Соня, дівчина віруюча і що живе по совісті, врятувала душу Раскольникова, пробудила в ньому совість і допомогла почати нове життя.

Посилання на основну публікацію