Роди літератури

Епос – розповідь, минулі події. Великі епічні твори містять описи, міркування, ліричні відступи, діалоги. Епос передбачає участь великої кількості дійових осіб, безлічі подій, необмежених часом або простором. У творах епічного характеру значна роль відводиться оповідачеві або оповідач, що не втручається в хід подій, оцінює те, що відбувається відсторонено, об’єктивно (романи І. Гончарова, розповіді А.Чехова). Часто оповідач розповідає історію, почуту від оповідача.

Лірика об’єднує масу віршованих жанрів: сонет, елегію, пісню, романс. Ліричний твір легко відрізнити від двох інших головних родів літератури – епосу і драми – по відсутності подієвості і присутності зображення внутрішнього світу людини, опису зміни його настроїв, вражень. У ліриці опис природи, події або предмета подаються з позицій особистого переживання.

Між цими основними родами літератури розташувався проміжний, лірико-епічний жанр. Ліро-епос з’єднує в одне ціле епічне оповідання і ліричну емоційність (О. Пушкін «Євгеній Онєгін»).

Драма – головний літературний рід, який перебуває в двох іпостасях – роду сценічної дії і жанру літератури. У драматичному творі немає наративного розгорнутого опису, текст цілком складається з діалогів, реплік, монологів дійових осіб. Для того, щоб у сценічної дії з’явилися ознаки драми, необхідний конфлікт (основний і єдиний, або кілька конфліктних ситуацій). Деякі драматурги віртуозно вміють показувати внутрішню дію, коли герої тільки розмірковують і переживають, тим самим «рухаючи» сюжет до розв’язки.

Отже, запам’ятовуємо, в чому різниця між головними літературними родами:

  • Епос – про подію розповідається
  • Лірика – подія переживається
  • Драма – подія зображується
Посилання на основну публікацію