Риси класицизму в комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»

Класицизм формується у Франції в кінці XVI століття. Пов’язано це літературний напрям з ім’ям поета Малерба. Його перу належать високі оди. Подальший же розвиток можна побачити в творчості таких авторів, як Корнель, Лафонтен, Расін, ну і, звичайно, Мольєр. Риси класицизму легко знайти і в знаменитій комедії великого драматурга «Міщанин у дворянстві».

Класична комедія завжди відбивала повсякденне життя в її звичайних побутових проявах. Причому, найчастіше в негативних. Герої ж – люди, далекі до морального ідеалу. Їх неспроможність показувалася за допомогою сміху, або доброго, або ж злого, сатиричного. Мета комедії класицизму – висміяти недоліки, негативні якості людини, такі, як лінь, дурість, грубість, марнотратство, дивакуватого.

Але все ж комедії мали і суспільну значимість. Ідеальним людиною був той, який вище особистих ставив державні інтереси. Риси, що виходять за рамки таких, також висміювалися на сторінках творів.

У комедії «Міщанин-шляхтич» показана спроба буржуа вирватися зі звичного станового кола і увійти у вищий світ. Мольєр засуджує Журдена за його прагнення жити в аристократичній розкоші, порожній і нікчемною, за бажання розірвати зв’язок з тим оточенням, в якому народився і жив. Автор вважає, що необхідно зберегти чисті людські почуття і не втілюватися тим, ким ти насправді не є.

Таким чином, в цій комедії чітко простежується прийняте в класицизмі призначення комедії – через сміх виховувати «відбилися» представників суспільства.

Журден займає стабільне положення, якого він сам же і домігся, причому постійною працею і наявністю певного таланту. Але його претензії просто зашкалюють! Невігластво і неосвіченість штовхають Журдена на необдуманий вчинок – схилятися перед чужою, мало відомої культурою.

Для комедії Мольєра характерно і класичне триєдність – часу, місця і дії. Події розгортаються в Парижі в будинку пана Журдена, все час укладено в рамки одного дня. Основні ж події показані навколо головного героя. У твір включається і любовна лінія, але вона має другорядний характер. Це невелике відхилення від норми, але завдяки таким нововведенням комедія тільки цікавіше.

Що стосується мови п’єси, то в основному він також відповідає прийнятим в той час канонам. Правда, для розкриття персонажів, які не належать до аристократичного кола, автор використовує народні мовні звороти.

Отже, переглянувши всі основні рівні художньої системи, ми бачимо, що на всіх них в комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» простежуються риси, характерні для класицизму. Їх можна виявити в композиції, способи зображення героїв, засобах вираження комічного, мови персонажів.

Посилання на основну публікацію