Реальне і надприродне в романі «Майстер і Маргарита»

В даний час в усьому світі, в тому числі і в Росії, з новою силою спалахнула пристрасть до літературного жанру «фентезі». Екранізації Гаррі Потера, «Володар кілець» у всіх частинах заполонили телебачення і кінотеатри. Чому ж люди так захоплені всім фантастичним? Здається, відповідь проста: вони хочуть, щоб в житті, як і в тих книгах чи фільмах, перемагало добро.

Але подібні твори з’явилися не раптом. Літературна спадщина багато ними. Не варто скидати з рахунків відомий і всіма улюблений роман Михайла Опанасовича Булгакова «Майстер і Маргарита».

Незвичайне тут настільки органічно входить в звичну побутову життя, що вже не здається чимось незвичайним проживання Воланда і його свити в Москві. Це місто ніби йде в серпанок, а в реальності вимальовується Ершалаим.

У романі Булгакова багато різних подій, в тому числі, звичайно, чарівних і однозначно фантастичних. Тільки ось жителі столиці не готові ось так просто вірити у всю цю містику. Їм простіше пояснити все чудеса, знайти для них основу: наприклад, галюцинації в результаті сильного пияцтва.

Але якщо уважно придивитися, самі по собі чудеса не несуть зла. Візьмемо, наприклад, епізод з фальшивими грошима. Коров’єв їх наколдовал. Але він не змушував людей набивати кишені купюрами, а потім бігти швидше їх розтратити.

Нечиста сила в романі Булгакова не робить зла, вона хитріший, просто штовхає людей, провокує їх на вчинення цих неприємних і не фарбувальних їх вчинків. Зло дуже вибірково, воно знає, як вести себе з тими чи іншими людьми: з одними обходиться жорстоко, інших ласкаво вмовляє, ну а третє взагалі обходить стороною.

Як ж люди на сторінках роману реагують на цю фантастику і чарівні події? Можуть злякатися, але тільки спочатку. Потім же приступають до дій. За наявністю різної реакції можна розділити всіх на дві групи: одні намагаються списати відбуваються дивні події на галюцинації, а потім просто все забути, як можна швидше. Ніякого уроку ці герої для себе не отримали. Вони тільки придбали величезний страх нової зустрічі з нечистю. Яких персонажів роману зарахувати до таких людей? До них відносяться Берліоз, Римський, професор Кузьмін.

А що ж за другий тип? Тут ми бачимо таких персонажів: Іванка і Миколи Івановича. Обидва страждають з боку Воланда. Іванушка навіть потрапляє в будинок для душевнохворих. Але це не страшно, це всього лише розплата за те, що ти стаєш краще, знаходиш душу, прагнеш до цілей та ідеалів.

Правда, в романі є ще і третій тип – герої, які абсолютно не відчувають страху перед Воландом, а навіть приходять від його дій в захват. Це два головних персонажа – Майстер і Маргарита. Друга ніяк не реагує на Воланда, її абсолютно нічого не дивує. Чого не скажеш про Майстра, який зустрічається з героєм свого твору. Це плід його уяви, і ось він перед ним. Що ж може бути фантастично? Майстер шанобливий і шанобливий з усіма з оточення Воланда і, звичайно ж, з ним самі. Може бути, за це він і дарує йому спокій і дозволяє закінчити своє творіння ?!

Посилання на основну публікацію