П’єса «На дні» як соціально-філософська драма

У творчій роботі М. Горького «На дні» піднято досить актуальне питання, яке часто задають і в наші дні. Автор розмірковує над тим, у чому ж покликання людини, в чому проявляється свобода особистості? І в своїй п’єсі М. Горький намагається знайти на неї відповідь.

Він був досить добре знайомий з нижчої прошарком суспільства, він бачив, як живе біднота, як існують ті люди, про яких вже давно забули. Тому, саме такі герої з втраченими долями і представлені перед читачем в п’єсі «На дні». Її можна визначити тільки до одного літературного жанру – до драми. У тексті п’єси ми знайомимося з трагічними долями людей, які жили безрадісною і похмурої життям.

Соціальною проблемою, яка тріумфувала в суспільстві в той час, просякнута вся робота, від початку і до кінця. Тільки назва «На дні» говорить про те, що мова піде про тих людей, які скотилися глибоко в яму, з якої досить складно вибратися.

Опис будівель, будинків, нічліжки, в якій мешкають герої, наводить жах, і мурашки біжать по тілу. Все руйнується, бруд і павутиння заполонили кімнати. Жителі нічліжки погано одягнені, в більшості випадків голодні і хворі. Звичайно, у кожного з них є своя світла мрія, але, до неї дуже далеко, вона практично не реальна. Соціальне становище, бідність і злидні дають зрозуміти, що герої перебувають в жахливих умовах, вони практично змирилися зі своєю долею і можуть тільки міркувати про хороше.

У тексті п’єси ми знайомимося з двома філософськими думками. Мандрівник Лука проповідує радісні ідеї, які повинні повернути людину до життя, а Сатин говорить про те, що не можна шкодувати людини, адже це буде принижувати його гідність.

Звичайно, практично всі жителі нічліжки тягнутися до солодких словами Луки. Адже їхнє життя складається з суцільного жаху. Але, реальність і вигадані ілюзії не співставні. Адже після віри в брехню, життя багатьох персонажів ламаються. М. Горький розкриває перед нами картину страшних буднів нижчого шару населення. Філософські настанови Луки не рятують їх соціальне становище. Через свою слабохарактерності, герої п’єси закінчують життя самогубством, відправляються на каторгу в Сибір. Адже сил на відродження у них немає.

Автор у своїй творчій роботі намагається зіставити різні думки, різні світогляди героїв і усвідомити дійсність, яка їх оточує. Тому, п’єсу «На дні» можна сміливо віднести до розряду соціально – філософської драми, яка піднімає накипілі проблеми наверх, на загальний огляд.

Посилання на основну публікацію