П’єса Горького «На дні» як соціально-філософська драма

Знайомство з творчістю Максима Горького починається школі. Учням старших класів належить познайомитися з п’єсою «На дні» як соціально-філософською драмою та розібратися в тому, чому цей твір відносять до незвичайного жанру. Герої, назва, композиція і описувані події важливі для розуміння авторського задуму.

Основна ідея п’єси

«На дні» – драма, написана Горьким в 1902 році. Основні питання, які хвилюють письменника — це свобода людини і сенс його життя. Через образи своїх героїв автор намагається знайти відповіді. Саме тому персонажі п’єси — це представники нижчих верств, люди незабезпечені. Перед читачем намальовані образи мешканців нічліжки, декласовані елементи, що зневажаються «порядним суспільством». Горький сповнений співчуття до цих людей, але малює їх з непривабливою реалістичністю. Саме в цьому і звучить соціальний підтекст.

Письменник тривалий час вивчав життя «дна», бідняків і опустилися людей.

Він пробував займатися самим низькооплачуваним важкою працею, щоб пізнати життя і описати її у своїх творах. Саме тому намальовані ним персонажі — не вигадка, а скоріше, типажі, реальні представники низу.

Сама доля, здається, була несправедлива до них, змусивши пащу так низько, що піднятися практично неможливо. А філософський відтінок сюжетної канви пов’язаний, перш за все, з образом Луки, який намагається допомогти кожному з мешканців нічліжки, але насправді тільки підсилює їх страждання.

Жанрова специфіка

Розглядаючи, що таке «На дні» — це п’єса або драма, слід зазначити, що твір є і тим, і іншим. За своєю видовою приналежністю текст являє собою драматургічну п’єсу. За жанром – драма. А якщо розглядати більш детально, можна виділити піджанр — соціально-філософська драма.

Особливості соціального аспекту:

  • Місцем дії обрана нічліжка, втілення неблагополуччя, краху життєвих надій.
  • Герої – знедолені і опустилися: спився актор, колишній каторжник Сатин, повія Настя, злодій Васька та інші. Це не індивідуалізовані персонажі, а Символи, збірні образи. Всі разом вони втілюють дно життя. Але доля кожного з них трагічна.
  • Письменником зі справжнім реалізмом описуються достовірні особливості життя тих часів, елементів фантастики Горький не використовує.
  • Соціальний конфлікт-протиставлення “господарів життя” – господарів нічліжки, Костильових, всім іншим мешканцям неблагополучного закладу.

А філософський момент в текст вносять роздуми героїв про сенс життя. Автор не просто описує непросте життя знедолених людей, а намагається знайти відповіді на питання, що цікавлять його, зрозуміти, що краще — сувора правда або рятівна брехня.

Вибір героїв

Соціально-філософська драма «На дні» малює перед читачем образи людей, яких навіть російська літературна традиція рідко робила головними героями. Здається, що їхнє життя закінчилося, вони опустилися в самий низ, де тягнуть своє жалюгідне існування, не сподіваючись піднятися. Саме таких людей Горький ризикнув вивести на сцену, показати їх внутрішній світ. Навіть те, що назва твору змінювалося неодноразово, говорить про те, що автор намагався знайти найбільш точні слова для вираження своїх безрадісних думок. Ось які варіанти він розглядав:

  • «Нічліжка»;
  • «Дно»;
  • “Без сонця”.

Всі ці варіанти наповнені песимізмом, що цілком поєднується з текстом твору. Нічого радісного і світлого в приміщенні, більш нагадує печеру, ніж людське життя, відбуватися не може. Похмурі, сірі фарби використовує гіркий для зображення місця дії. І персонажів він вибирає відповідних. Здається, що серед героїв немає позитивного, але письменник упевнений в тому, що саме життя зробило їх такими.

Соціальний підтекст

Відмінних ознак драми, що виділяються в літературознавстві, два — наявність сюжету і конфлікту. У тексті п’єси присутні вони обидва. Перше протиставлення, що знаходиться на поверхні — конфлікт Костильова і його дружини Василини з іншими мешканцями «Дна». Господарі нічліжки Показані людьми, неготовими проявити співчуття до знедолених і позбулися всього жителям. Вони вимагають плату і абсолютно несприйнятливі до проблем інших.

Другий конфлікт, що носить філософський відтінок – протиставлення правди і рятівної брехні, втіленням якої виступає Лука. Ця людина – літній мандрівник, який вважає своєю метою “втішити” нещасних мешканців. Але на ділі він тільки робить їм гірше. Говорячи те, що вони хочуть почути, з добрих спонукань він вселяє в серця людей надію на те, чого збутися не судилося.

Будь-який з героїв п’єси має мрію, але нікому з них не вдасться втілити її в реальність — ось основний мотив, який формує сюжетну тканину твору. Поставлені в нестерпні умови існування, вони викликають у читача і самого автора лише співчуття. Не можна назвати героїв “колишніми” людьми. Адже багато з них зберігають в собі моральні цінності і моральні якості.

Кожен день життя героїв нагадує попередній, здається, що низка повторюваних дій не припиниться ніколи. Вони втомилися від вимушеного сусідства і від самих себе, але зробити зусилля, вирватися за межі життєвого дна у них немає ні сил, ні можливості.

Філософський аспект

У тексті можна знайти яскраве протиставлення двох життєвих позицій – Луки і Сатина, що являють собою різнопланові точки зору. Ось чому драму «На дні» можна назвати філософською. Здається, що симпатія автора на стороні філософії Луки, цього доброго мандрівника, який дійсно намагається посильно полегшити життя знедолених мешканців нічліжки. Але насправді Горький впевнений, що правда в будь-якому випадку краще, ніж рятівна брехня.

На уроках літератури і при написанні твору слід розібратися в тому, що більш цінно і значимо для письменника і його героїв. Лука впевнений в тому, що можна збрехати на благо, щоб позбавити людину від страждань. Горький же вважає, що»правда — ось бог вільної людини”.

Інші жителі нічліжки також мають свою думку з даного питання, але воно не настільки радикально. Кліщ вважає, що правда згубна, тому в серцях проклинає її.

Однак мудрість і доброта Луки вступає в протиріччя з реальною дійсністю, в якій змушені жити оточуючі його люди:

  • Актор, переконавшись, що ніхто не здатний вилікувати його від алкоголізму, приймає фатальне рішення.
  • Анна, повіривши, що незабаром всім її стражданням прийде кінець, хоче ще «пожити і помучитися».
  • Васька з натхненням сприймає ідею виїхати в Сибір і почати нове життя з Наташею, проте цим надіям збутися не судилося. Зважившись на помсту Василині, він прирікає себе на в’язницю.

Рятівна філософія жалості виявляється марною, вона тільки принижує силу духу і позбавляє жителів дна останніх сил. Цю думку необхідно обов’язково виразити в будь-якій роботі, будь то твір або конспект.

Ось чому твір Горького прийнято називати соціально-філософським. Складна проблематика і наявність конфлікту, зіткнення двох протилежних життєвих позицій і реалістичне зображення життєвого дна — ось коротко ті основні ознаки, завдяки яким текст підходить під жанрове визначення.

Посилання на основну публікацію