Пушкін «Дубровський» – короткий зміст

Багатий і свавільний поміщик Троєкуров посварився з гордим, незалежним, але бідним сусідом Андрієм Дубровським. Маючи великий вплив в губернії, Троекуров увійшов в угоду місцевим засідателем, щоб судовим шляхом відняти у Дубровського його село Кістенёвку. Дубровський, дізнавшись про винесення такого вироку, тяжко захворів. Слуги поспішили викликати в маєток його сина, Володимира, молодого юнака, який служив в одному з петербурзьких гвардійських полків. Володимир ледве встиг приїхати. Батько майже відразу помер у нього на руках.

 

Ледве встигли поховати старшого Дубровського, як засідатель і справник приїхали забрати Кістенёвку у власність Троєкурова. Дубровскому-сину належало позбутися всього надбання. Безвихідь штовхнула його на відчайдушний вчинок. Володимир зібрав вночі відданих селян, замкнув спали в панському будинку чиновників і спалив їх, обклавши кімнату соломою. Разом з самими відважними селянами Дубровський поїхав в ліс. Вони створили там розбійницьку зграю, яка стала влаштовувати зухвалі грабежі сусідніх дворянських маєтків, не чіпаючи людей бідних.

Дубровський збирався першим ділом розорити володіння головного свого ворога – Троєкурова. Але прийшовши на розвідку до його будинку, він побачив зблизька дочка цього поміщика, Машу яку смутно знав в далекому дитинстві. Краса Маші настільки полонила Дубровського, що він став обходити в грабежах Троєкурівське маєток. Володимир шукав способу проникнути туди під чужим ім’ям, щоб опинитися поряд з предметом свого кохання.

Незабаром йому представився потрібний випадок. На поштовій станції Дубровський випадково зустрів молодого француза Дефоржа, що їхав в маєток Троекурова надходити учителем до його сина. Ніхто з родини Троекурових не знав Дефоржа в обличчя. За велику суму грошей Дубровський умовив француза повернутися в Париж, а сам взяв документи Дефоржа і поїхав замість нього.

За документами його прийняли без всяких підозр. Троекуров незабаром розіграв над Дубровським грубу, жорстоку потіху, яку любив влаштовувати з багатьма своїми гостями. Слуги заштовхнули Володимира в кімнату, де сидів на ланцюгу голодний ведмідь. Звір кинувся на Дубровського, але той не злякався і застрелив хижака з пістолета. Після такого мужнього вчинку «француз» здобув повагу Троекурова, а в душі захопленої Маші зародилася любов до нього.

 

На свято в маєтку Троекурова з’їхалися гості і в їх числі – Антон Спіцин, поміщик, який колись лжесвідчив проти батька Володимира на суді у справі про село. Боячись нападу зграї Дубровського на свій маєток, скнара Спіцин став возити всі свої гроші з собою в шкіряній сумці. Ненавидів Спіцина Володимир вночі відняв у нього сумку під загрозою пістолета. Зі страху перед Дубровським Спіцин нікому не сказав про це на наступний день, але, повернувшись додому, доніс про подію в поліцію.

Викрито Дубровскому довелося бігти з маєтку Троєкурова. Перед втечею він відкрив своє ім’я Маші, сказавши, що вона може просити у нього допомоги в будь-яких утрудненнях. Як сигнал Маша мала покласти в дупло дуба біля альтанки отримане від Володимира кільце.

До Маші незабаром посватався багатий, але літній сусід – князь Верейський. Маша не хотіла виходити за старого, але корисливий батько став примушувати її і навіть закрив в кімнаті, щоб вона не змогла втекти. Кинувши з вікна кільце молодшому братові, Маша попросила віднести його в дупло дуба. Але хлопчик-посильний Дубровського, забирайте кільце з дупла, був схоплений садівником і приведений до Троекурову. Хоча потім його відпустили, Дубровський через цієї затримки дізнався про Машиною прохання із запізненням.

День по тому дівчину відвезли до церкви і повінчали зі старим князем. На зворотному шляху з храму Дубровський зі своїми людьми напав на карету і хотів звільнити кохану, але Маша сказала, що тепер вже не може порушити совершившегося церковного обряду. Дубровський поїхав з скрушно серцем. Незабаром він розпустив свою зграю і зник, невідомо куди.

Посилання на основну публікацію