Проблема вибору в трагедії «Гамлет»

Для людини мислячої проблема вибору – це ребро монети. Особливо якщо мова йде про моральний бік питання. Зрозуміло, на результат конкретного дії впливає безліч факторів, але людина, позбавлена ​​моралі, який рухається антигуманними принципами, з більшою ймовірністю зважитися на недотримання заповідей. У трагедії «Гамлет» ми спостерігаємо зворотну картину – головний герой робить кілька вбивств, його рішення і вчинки викликають у читачів суперечливі почуття, але засудження – далеко не перше з них.

Одвічне питання, який роздирає душу головного героя аж до заключних сцен, стосується і внутрішнього конфлікту персонажа, і зовнішніх подій. Гамлета терзають складні, навіть трагічні переживання, яким складно знайти розумний, правильний вихід. Це і підле і кровожерлива вбивство батька, і зрада матері, яка практично відразу після смерті чоловіка вийшла заміж за його брата. Мати Гамлета чи можна назвати злочинницею, але в очах молодого принца вона дуже низько впала.

Гамлет стикається з двома видами зради, пов’язаної з родинними узами. Це зрада брата батька і рідної матері. Його ідеальні уявлення про моральні цінності впали, як картковий будиночок. Якщо рідні так безбожно надають, що ж тоді чекати від ворогів? Його звичний світ позбувся тих високих цінностей, на яких є непорушним стояв. Можна припустити, що до страшної в його очах сімейної драми Гамлет був людиною цілісним, чиї слова були підкріплені конкретними справами. Однак внаслідок пережитих протиріч перед головним героєм виникає фундаментальне питання всього твору Шекспіра: чи треба боротися з життєвої несправедливістю або ж варто змиритися з таким світоустрій?

Посилання на основну публікацію