Пригоди Гекльберрі Фінна – скорочено

глави 1-8

Оповідання ведеться від першої особи. Гек Фінн скаржиться на своє важке існування в приймака у вдови: курити не можна, ноги на стілець класти не можна. Вдова Дуглас і її сестра, стара діва міс Уотсон, зовсім замучили Гека своїми моралями і молитвами.
Один порятунок – Том Сойєр з його нескінченними вигадками. Одного разу, вирушаючи вночі в печеру на збори зграї розбійників, хлопчаки потягли з кухні вдови Дуглас свічки, а на сплату залишили п’ять центів. На порозі кухні дрімає негр (раб вдови Дуглас) Джим. Том знімає з нього капелюх і підвішує на сучок над головою.
Джим розповідає всім навколишнім неграм про те, як над ним жартували відьми – мало не об’їхали на ньому навколо світу. А в п’ятицентовика проробив дірочку і зробив своїм талісманом.
Том збирає зграю розбійників, погано собі уявляючи, кого вони будуть прибирати і грабувати, і що, власне, таке викуп. Місяць діти грали в розбійників, а потім їм набридло, і зграя розпалася.
Після канікул Гек починає ходити в школу, вивчається читати і писати. Ось тільки математика у нього не йде: вивчив тільки до «шістьма сім – тридцять п’ять». Маленький бродяга поступово починає звикати до нового життя.
І раптом в місто повертається батько Гека – жорстокий п’яниця. Хлопчик розуміє, що його доля круто зміниться на гірше. Батько відбере все стан сина і витратить його на розгульне життя. Суддя Тетчер розуміє страх Гека і нібито набуває у нього капітал. У Гека тепер немає грошей!
Батько є до Гекові, дорікає йому в тому, що синок, бачте, зізналася, та ще й читати вивчився. Обіцяє дерти його нещадно, відбирає залишилися кілька доларів, потворно напивається, хитається по вулицях і хуліганить. Хулігана кидають до в’язниці. Новий суддя намагається перевиховати старигана: бере його до себе в будинок, одягає у все нове, вмовляє не пити.
Однак старий тікає з дому і пропиває все обновки.
П’яниця намагається відсудити у Тетчера гроші сина, проте суд весь час навмисне відкладають. Бродяга викрадає Гека і відвозить його в дерев’яну халупку на березі річки.
Вільне життя біля річки і в лісі подобалася б Гекові, та старий б’є його палицею – хлопчик весь в рубцях. Допівшісь до білої гарячки, папаша ганяється за сином з ножем.
Гек не виносить цього і примудряється втекти. Він обставляє свою втечу так, щоб люди подумали, що хлопчик убитий невідомими грабіжниками. Гек пливе по річці до острова Джексона.
На острові хлопчик виявляє сліди ще гарячого багаття. Виявляється, це негр Джім. Він втік від своєї господині, старої міс Уотсон, яка збиралася продати його в Орлеан. Не могла встояти проти обіцяної купи грошей – восьмисот доларів. Гек вихований в переконаннях, що негри повинні бути рабами, і не видати втікача – злочин. Однак Джима він клянеться не видавати. Зголоднілий негр жадібно поїдає припаси, захоплені завбачливим Геком в будинку схибленого татуся. Дорослий негр і білий Хлопчик ведуть захоплюючі бесіди про забобони, які вони вважають істинною правдою, про багатство і бідність, про долю і удачі.
глави 9-14
Джим і Гек знаходять на острові печеру і переселяються в неї. Якраз вчасно починається гроза, потім проливні дощі, які викликають сильну повінь. Річка піднімається. Плаваючи на човнику, втікачі натикаються на плавучий будинок, який забрав водою. А в будинку Джим виявляє мерця, убитого в спину ножем, і прикриває його обличчя ганчірками – дуже вже страшне. Гек і не збирається дивитися на небіжчика.
У будинку приятелі знайшли багато корисних, на їхню думку, речей, – зокрема, заношені ситцеві сукні. Та ще й цілих вісім доларів, зошитах у підкладці чоловічого пальто!
Наскучивши життям на острові, Гек вбирається дівчинкою, одягає на голову капор і відправляється в містечко на розвідку. У невеликому будиночку він, заглянувши у віконце, бачить милу жінку, яка в’яже при світлі свічки. Жінка впускає «дівчинку» в будинок і починає розповідати про те, як вбили Гека Фінна. Багато хто думав, що його вбив батько, і хотіли лінчувати старого хулігана, однак той зник. За його упіймання оголошена нагорода – двісті доларів. За упіймання негра Джима – триста доларів. Є версії, що Гека вбив саме негр. На Джима почалося полювання – триста доларів адже на дорозі не валяються!
Оповідачка помітила на острові Джексона димок – чи не там ховається втікач? Вона каже, що цієї ж ночі її чоловік відправиться туди «з одним сусідом».
Гек страшно хвилюється: треба встигнути попередити Джима! Від хвилювання, не знаючи, чим зайняти руки, він починає всиляти нитку в голку … За його незграбним манерам господиня визначає, що це хлопчик, а не дівчинка.
Гекові вдається переконати її, що він – сирота, який утік від жорстокого господаря-фермера до дядька.
Хлопчик встигає попередити свого чорношкірого одного про небезпеку. Вони похапцем вивантажують пожитки і припаси на пліт (пліт знайшли під час повені) і залишають острів. На плоту парочка облаштувалася грунтовно: побудувала затишний міцний курінь. Прожиток друзі добувають риболовлею і полюванням, іноді «запозичуючи» кавун чи диню (а то і зазевавшуюся курку) з городів.
Одного разу мандрівники знаходять напівзатоплений пароплав і піднімаються на нього, щоб що-небудь там взяти. Ініціатором є Гек. На пароплаві Гек виявляє зграю бандитів, які ніяк не можуть поділити здобич і збираються когось убити. Хлопчик вирішує відвести човен, на якому бандити припливли до пароплава, і донести про зграю шерифу найближчого містечка.
Тремтячий від страху Джим повідомляє своєму молодому приятелеві, що пліт відв’язався і поплив. У якийсь жахливий мить Гекові і Джиму здається, що в човен сісти вони не зможуть: двоє злочинців вивантажують в неї якісь награбовані речі і збираються відплисти, залишивши третього, чимось їм неугодного, на приреченому на загибель пароплаві. На щастя втікачів, бандити знову піднімаються наверх: забрати частку видобутку у того, кого вони прирекли на смерть.
Джим і Гек миттєво стрибають у човен і пускаються навтьоки! Їм вдалося знайти свій пліт – пощастило! А ось пароплав затонув перш, ніж до нього дісталися рятувальники, спрямовані туди Геком за допомогою неймовірного брехні.
У вузлах з добром, що бандити награбували на пароплаві і вивантажили в Уведення втікачами човен, виявилося чимало цінного: і чоботи, і ковдру, і одяг, і підзорна труба, багато книг і три ящики сигар.
На якомусь черговому острові мандрівники влаштовують привал, курять першосортні сигари.
Гек читає Джиму вголос книги – все більше про королів і герцогах, а потім друзі міркують про платню правителів різних країн і про те, чи був мудрий цар Соломон – на думку Джима, так не дуже, інакше навіщо б йому стільки дружин? Хіба розумна людина буде жити в такому безладді?
Глави 15, 16
Гек і Джим пливуть не без мети. На Півночі Штатів (після Громадянської війни) негри не рахуються рабами. Варто втікачам досягти міста Кайро (в деяких перекладах – Каїра), і Джим – вільний! Втікач вже мріє, як він наполегливою роботою зібрати грошей для викупу своїх дітей і дружини. А якщо їх відмовляться продавати – то і вкраде!
Гека мучить совість: він допомагає втікача негру, а той до того розпустився, що збирається викрасти своїх дітей!
Плисти по річці стає все важче. Всюди нишпорять мисливці за швидкими неграми. Не один Джим в бігах. Гекові раз у раз доводиться щось брехати.
– Так, сер … На плоту білий … Ви можете перевірити. Я навіть прошу вас допомогти … На плоту – мій татусь, він зовсім хворий … У нього … Нічого страшного, сер … Чорна віспа …
Такі брехня відлякують людей, що бояться зарази.
Одного разу пліт стикається з пароплавом. Гек ледь не потонув і втратив Джима.
глави 17,18
Промоклий хлопчик набредает потемки на старий дерев’яний будинок. Злякавшись гавкоту собак, він застигає на місці. Його з великими пересторогами впускають в будинок. Гек звично бреше, що він впав з пароплава. Їхав один, вся його численна рідня померла, крім сестрички Мері Енн, яка втекла з дому і вийшла заміж … Бідного сирітку переодягають в сухий одяг, годують смачними кукурудзяними коржиками зі свіжим маслом. Гекові пропонують залишитися, тим більше що в цьому багатому гостинному домі у нього є одноліток – Бак.
Полковник Гренджерфорд, господар будинку, – справжній джентльмен. Доброти він був незвичайною, а якщо хмурився – тільки на півхвилини, але всій родині цього вистачало, щоб тиждень ходити по струнці. У нього була дружина, яку Гек називає «бабуся», дві дорослих доньки і три сини: Боб, Том, Бак. Перш були ще три сини – але їх убили. Дуже талановита дочка Еммелін померла. Вона малювала і складала вірші – і все про сумне, про смерть …
Один випадок показує Гекові, що не все так благополучно в будинку старого багатого аристократа. Між його сім’єю та сім’єю Шепердсонов – кровна ворожнеча. Ніхто не знає, через що вона почалася, але раз у раз хтось із членів обох родин падає її жертвою.
Негр, приставлений прислужувати Гекові, одного разу кличе його в ліс – щоб показати водяних змій. Здивований Гек слід за ним – і на галявинці бачить Джима! Тому вдалося дістатися до лісу і врятувати старий пліт мандрівників мимоволі.
Про подальші події Гекові не хочеться й говорити: занадто вони потрясли його душу. Дочка полковника Софія втекла з молодим Гаррі Шепердсоном. Закоханим вдалося перебратися за річку, а їхні родичі вийшли на новий виток війни. В результаті були вбиті батько і двоє братів Бака. З боку Шепердсонов теж були жертви.
Сидячи на дереві, Гек спостерігав, як поранених Бака і його двоюрідного брата, що пливуть по річці, переслідували вороги з криком: «Смерть їм! Смерть! »Ця жахлива сцена довго ще згадувалася йому і навіть снилася …
Гек і Джим на своєму плоту прибираються подалі від місця кровної ворожнечі. «… Ні краще вдома, ніж пліт. Скрізь здається душно і тісно, а на плоту – ні. На плоту відчуваєш себе і вільно, і легко, і зручно ».
Правда, з’ясовується, що місто свободи Кайро подорожні якимось чином проскочили – і тепер пливуть на Південь, де Джима кожну хвилину можуть схопити. Тому пліт рухається вночі, а вдень доводиться спати.
глави 19-24
По широкій річці пливуть Джим і Гек – тихо і спокійно. Однак недовго триває це спокій: на пліт стрибають двоє: один – старий років сімдесяти, лисий, із сивими баками, інший – людина років тридцяти. Обидва одягнені, як бродяги. За ними женуться обмануті ними люди – це шахраї, які заробляють чим доведеться. Але весь їхній заробіток будується на обмані.
На плоту молодий шахрай називає себе герцогом, а старий – королем. Джим і Гек починають прислуговувати «ясновельможним особам», хоча і досить скоро розуміють: все це – обман.
Пліт пристає у невеликого містечка. Герцог зображує бродячого проповідника. На проповідь збираються наївні жителі. Вони каються і плачуть.
Голосніше за всіх кається і плаче король. Він оголошує себе піратом, який – завдяки проповіді – повернувся в лоно церкви. От якби зібрати грошей, щоб закликати до покаяння інших піратів. Розчулена публіка кидає в капелюх старого шахрая гроші.
Багато фокусів для довірливих людей запасено у пройдисвітів. Так, наприклад, вони оголошують себе власниками друкарні і набирають замовлення на оголошення. Звісно, не безкоштовно.
Та вже, брехати ці джентльмени мастаки! Джима придумано було видавати за спійманого побіжного негра, якого везуть для повернення господарям. Тепер можна плисти і вдень …
Коли Джим скаржиться, що аж надто часто доводиться йому плисти зв’язаним, його вимащують синьою фарбою і видають за «скаженого араба».
В одному містечку шахраї влаштували театральну виставу: на сцену вискочив голий, розмальований різнокольоровими смугами король і почав кривлятися. Все це тривало дуже недовго. Публіка була дуже розлютився. Але, не бажаючи залишитися в дурнях, порекомендувала це подання своїм знайомим.
Знахабнілі артисти оголосили третє подання! Не минути б їм гарною прочухана, та тільки шахраї зібрали гроші і тихенько попливли на плоту. Грошей виявилася ціла купа: чотириста шістдесят доларів за три вечори!
Джим і Гек приходять до висновку, що «всі королі дрянь». Та ще й спиртним від них тхне постійно …
глави 25-30
Один молодий чоловік розповів королю, що в невеликому містечку біля річки помер якийсь Пітер Вілкс. Його брати Гарві і глухонімий Вільямс збиралися приїхати з Англії, але спізнилися – Пітер попрощався з цим світлом. Залишилися три дівчини-сироти: дев’ятнадцятирічна Мері Джейн, п’ятнадцятирічна Сюзанна і тринадцятирічна Джоанна із заячою губою (вона присвятила себе добрим справам). Молодий чоловік вивалює на короля цілу купу інформації, прізвищ, імен …
Дізнавшись, що багатий небіжчик залишив спадщину, король все ретельно запам’ятовує.
Король і герцог яляются в містечко під виглядом англійських родичів. Прощаючись з покійним, вони проливають ріки сліз. З’ясовується, що будинок і три тисячі доларів дістаються дівчаткам, а шкіряний завод та інші три тисячі доларів – братам. Гроші зариті в погребі.
Довірлива Мері Джейн віддає і свої гроші «добрим дядечком» – нехай покладуть їх на її ім’я в який-небудь банк або вкладуть у справу. Місцевий доктор попереджає, що ці двоє – брехуни і шахраї, але йому ніхто не вірить.
Гек, якого вважають слугою братів, співчуває обдуреним дівчатам – вони ж відносяться до нього дуже по-доброму. І такі милі створіння будуть обокраден парочкою шахраїв?
Гек вирішує вкрасти гроші у короля і герцога, заховати їх в іншому місці і поплисти потихеньку, залишивши Мері Джейн записку із зазначенням місця і повідомленням, що «брати» – обманщики.
Хлопчик викрадає гроші і ховає їх у труні під кришкою.
Король і герцог розпродають рабів-негрів, причому розлучають матерів з дітьми. Дівчата плачуть, але не можуть піти проти волі старших.
Жадібні мерзотники збираються продати і будинок, і завод. Гек не витримує і розповідає правду Мері Джейн. Він просить дівчину виїхати до кого-небудь погостювати, тому що вона така щира й правдива, що по її обличчю можна прочитати всі думки і почуття.
У місті з’являються справжні брати Вілкс. Розгораються скандали та суперечки: король і герцог нахабно не здають своїх позицій.
Грозова ніч. Як доказ справжній Вілкс каже, що на грудях покійного Пітера було татуювання – літери. Підроблений Вілкс стверджує, що татуювання інша. Майже все чоловіче населення кидається на кладовище – розкопувати могилу. На грудях покійника знаходять мішок із золотом! Під час загального хвилювання Гекові вдається втекти.
На жаль, втекти вдається і шахраям. Король з герцогом знову підіймаються на пліт і тут же починають скандалити: один звинувачує іншого в тому, що той вкрав і сховав гроші. Втім, через деякий час вони під газом, помирилися і захропли, обнявшись.
глави 31-42
Справи у шахраїв йдуть з рук геть погано. Не вдалося заробити ні театром, ні ворожінням, ні проповідями. Тоді король продає Джима як побіжного негра фермеру містеру Фелпсу.
Гек відправляється в будинок плантатора, щоб придумати, як врятувати друга. Несподівано і господиня і господар зустрічають його як довгоочікуваного гостя і родича. Зрештою з’ясовується, що Гека приймають за Тома Сойєра, якого якраз запросили погостювати. Незабаром приїжджає і сам Том, але він називається іменем свого брата – Сідом.
Том обіцяє Гекові допомогти викрасти Джима. Гек зізнається, що «став менше поважати Тома Сойєра». Себе щось Гек вважає пропащим, але щоб хлопчик з пристойної сім’ї погодився брати участь у звільненні побіжного негра!
У місто зі своїм уявленням «Королівський жираф» приїжджають король і герцог. Жителі вивалюють їх в смолі і пір’ї і проносять по місту верхи на жердині. Гекові страшно дивитися на це. Він забуває все зло, яке зробили ці безчесні люди, і шкодує їх.
«Будь у мене собака, така настирлива, як совість, я б її отруїв. Місця вона займає більше, ніж всі інші нутрощі, а толку від неї ніякого », – думає Гек.
З визволення Джима Том, з його схильністю до таємниць, клятв і іграм в розбійників, влаштовує собі багатоденне розвага. Щоб випустити Джима з сараю, де його тримають, достатньо тільки відімкнути або збити замок і відкрити двері.
Але Том змушує нещасного негра рити підкоп, видряпувати на олов’яних тарілках загадкові письмена, писати на спеціально привезених хлопчаками жорні «Тут розірвалося серце в’язня» і дресирувати щурів – без дресированою щури в одиночці ніяк не можна: так написано в книгах. Том залякує домочадців таємничими записками з кістками і черепами і запікає в пиріг для Джима мотузяну драбину.
Зрештою Джим тікає, за наполяганням Тома переодягнувшись в ситцеве плаття.
У будинку піднімається переполох, збігаються навколишні фермери з рушницями. У перестрілці (у лісі) ранять Тома Сойєра.
Обстеживши сарай, жителі приходять до висновку, що втік негр – точно недоумкуватий. Навіщо ці написи? Звідки взявся жорно? Для чого знадобилася сходи?
Джима знаходять у лісі і пов’язаним призводять назад. Пораненого Тома несуть на носилках.
Негра збираються лінчувати, але відмовляються від цієї думки – раптом з’явиться господар і потребують відшкодування збитку?
Дідок доктор заступається за Джима: коли негр побачив, що Том поранений, утікач сам вийшов з укриття, щоб доглядати за пораненим хлопчиком.
Приїжджає тітка Поллі. З’ясовується, що «Сід» – це Том, а «Том» – це Гек Фінн.

Посилання на основну публікацію