1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Література
  3. Правда Соні Мармеладової в романі “Злочин і кара”

Правда Соні Мармеладової в романі “Злочин і кара”

У романі Федора Михайловича Достоєвського кожен герой має свою правду, відповідно до якої і проживає своє життя. Виявом авторських думок є правда Соні Мармеладової, пов’язана з вірою в Бога.

Віра в Бога

Пройти всі життєві випробування Соні Мармеладової допомагає її віра в Бога. Незважаючи на всі життєві труднощі, коли сім’я Соні перебувала в тяжкому становищі, героїня змогла зберегти в собі любов, милосердя і здатність співчувати всім людям.

Соня вірить, не замислюючись, інстинктивно. Героїня вважає, що всі люди на землі є рівними перед Богом, що справедливість восторжествує. Сонечка здатна проникнути в сенс буття.

Дізнавшись про злочин Раскольникова, Соня говорить йому, що це сталося тільки через те, що він «від бога відійшов». За це він і був покараний: «вражений» богом.

Віра Сонечки здатна воскресити не тільки її, але і інших людей.

Вчинки Сонечки

Сама Соня вважає себе грішницею, тому що їй довелося продавати себе. І Раскольников говорить про те, що героїня теж переступила моральні закони, вона, як і він, злочинниця, але вбила вона своє життя. Родіон поки не здатний зрозуміти, що цілі цих злочинів і падінь були різні. Соня Мармеладова пішла по «жовтому квитком» не тому, що хотіла перевірити якусь теорію, а тому що хотіла допомогти своїм близьким. Її злочин проти самої себе – це добро в ім’я іншої людини. Здатність до самопожертви – сенс її життя. Саме так повинен чинити віруюча людина.

Соня не вважає себе праведницею, вона відчуває свою провину за скоєне і намагається покаятися. Це показує епізод читання Євангелія.

З вірою Сонечки в Бога пов’язано і те, що вона вважала людиною і вбивцю Раскольникова, вона намагалася наставити його на істинний шлях, допомогти йому знайти себе. Теорія Бога Соні, що свідчила про рівність всіх людей перед Всевишнім, дозволила героїні ставитися до Раскольникову як до простої людини. Недарма ж вона читає йому про воскресіння Лазаря. Соня показує Раскольникову, що піднятися після морального падіння може будь-яка людина. Вона закликає його до цього. Соня щиро допомагає Раскольникову і усім, хто знаходиться на каторзі. Для них вона є символом вибачення за їхні злочини.

Вираз авторської позиції

Ф. М. Достоєвський, демонструючи неспроможність теорії Родіона Раскольникова, показує не тільки його правду, а й правду Соні Мармеладової. Саме в її світогляді проявилися справжні думки самого письменника.

Автор протиставляє бунт головного героя смирення Сонечки. У цьому конфлікті світоглядів в результаті перемагає правда Соні. Раскольников стверджує, що її погляди на життя тепер і його. Правда Соні, яка є правдою самого Ф. М. Достоєвського, перемагає теорію Раскольникова.

Сам письменник говорив так: «Здобути Христа – значить знайти власну душу».

Саме це може привести кожної людини на щастя і умиротворення і саме цьому вчить

Соня інших людей. Вона не затята фанатичка, а справжній праведник, який сприяє тому, щоб кожна людина прийшла до Бога самостійно.

Соня для Ф. М. Достоєвського – уособлення душевної чистоти і любові. Вона змогла очиститися від гріха, звільнитися від морального пороку завдяки своїй вірі. Крім цього Соня є дівчиною, здатної змінити і іншу людину на краще. Саме вона сприяє «воскресінню» Раскольникова. Хоча в творі не сказано про це, однак читач розуміє, що Раскольников знаходиться на шляху до Бога, що і воскресить його в подальшому.

ПОДІЛИТИСЯ: