Повідомлення про Крилова

Великий байкар прославився в історії російської літератури справжнім майстром створення особливого жанру байок. Навіть Пушкін вважав, що він був ближче до народу. І це правильно, тому що кожен його герой вчить доброго і світлого.

Майбутній письменник був родом з бідної сім’ї. У дитинстві він складався в прислугах у пана, і тому відбулась освіти не міг отримати. Однак Іван Андрійович намагався самостійно розвивати свої здібності, займаючись мовами, літературою та іншими науками.

Коли Крилов залишився сиротою, то він став працювати, займаючись переписуванням документів. Одночасно з цим заняттям він ще складав сатиричні комедії для театру, але, на жаль, жодну з них рецензори не пропустили для постановки на сцену. Після таких невдач Крилов став займатися журналістською діяльністю, де відкрито почав викривати корупцію, підлабузництво чиновників.

Найперша його книга була опублікована в 1809 році і справила величезне враження на читачів. За 30 років він написав 204 байки, які по праву вважалися золотим фондом російської літератури. Його відкриті і сміливі слова в творах не залишили без уваги государині. Катерина II зробила попередження з приводу його праць. Крилову довелося виїхати з Петербурга. Він поневірявся всюди. Жив в Нижньому Новгороді, в Саратовській губернії, на Україні. Саме там він дізнавався нових людей їх побут і звичаї.

 У міру своїх подорожей він продовжував складати нові роботи. У журналі «Московський глядач» він надрукував три своїх байки «Дуб і тростина», «Розбірлива наречена», «Старий і троє Молодих». У 1806 році Крилов створює п’єси «Модна лавка» і «Урок дочкам», де гостро висміяв молодих дівчат з провінції, які мріють вдало вийти заміж за іноземця. Повернувшись до Петербурга, він зауважив, що часи залишилися всі ті ж, хоча країною правив уже Олександр I. І Іван Андрійович вирішив залишатися корисним своїй батьківщині і продовжувати боротьбу з несправедливістю. Так стали з’являтися нові байки «Ворона і Лисиця», «Скринька», «Слон і Моська». Саме з появою його робіт все помітили, що в них було стільки свіжості, легкості і простоти, що не вистачало тоді в літературі.

Іван Андрійович пильно стежив за ходом війни 1812 року. З’являються такі праці, як «Вовк на псарні», «Кіт і Кухар», «Ворона і Курка». Після закінчення війни Крилов працював в Петербурзькій бібліотеці, де продовжував складати все нові лазні. Його роботи переводили на багато європейських мови. Здавалося, весь народ говорив тоді словами криловських байок, настільки мітки були у нього вираження. Помер байкар в 1844 році, але протягом свого життя він був всією душею з кращими російськими людьми в перших рядах російської літератури.

Посилання на основну публікацію