Повернення Пушкіна з Михайлівського заслання

Це новий світогляд Пушкіна було чисто філософським розумінням життя, визнанням в ній наявності добра, яке раніше їм не розумілося, заперечувалося. На грунті такого нового світогляду розвинулося у Пушкіна і нове розуміння засобів служіння суспільству – на прямих, широких і вільних шляхах. Ось чому він не долучився до змови декабристів, і 11-го травня 1826 подав на ім’я нового государя Миколи I прохання про зняття з нього опали. 4 вересня він був спішно викликаний до Москви, 8-го вересня представлений до государя і був ним прощений. Государ говорив з ним довго і милостиво, обіцяв сам стати цензором його творів і доручив його нагляду графа Бенкендорфа, тодішнього шефа жандармів. Це була людина виконавчий, але холодний і недоброзичливий: до процвітання російської літератури йому діла ніякого не було, і тому опіка його над Пушкіним виявилася для поета дуже важкою. На перших порах цього поет не помітив і безтурботно насолоджувався «волею».

Посилання на основну публікацію