Порівняльна характеристика Раскольникова і Свидригайлова

«Злочин і кара» – багатогранний психологічний роман відомого російського класика Федора Достоєвського. Галерея образів дивує яскравістю і реалістичністю.

У центрі роману головний чоловічий персонаж – Родіон Раскольніков. Його внутрішній світ докладно описаний автором. Але як доповнення в романі є багато моральних двійників героя, які допомагають глибше зрозуміти його образ. Одним їх таких є Свидригайлов.

Порівнюючи Раскольнікова і Свидригайлова, спочатку можна подумати, що між ними не так багато спільного. Вони, скоріше, здаються абсолютними антиподами. Однак поступово між ними зникає чітка моральна грань.

Що ж спільного між цими двома героями? По-перше, вони, безсумнівно, сильні неординарні особистості. По-друге, вони обидва переступають закон. Хоча мотиви у героїв різні: Раскольніков рухає ідеєю довести свою теорію, а Свидригайлов знаходиться в полоні своїх ницих бажань. Перед тим, як скоїти злочин, Родіон довго роздумує і коливається, а ось Аркадій Іванович давно забув про муки совісті. Головний герой стає злочинцем з думкою, що таким способом він допоможе іншим знедоленим людям, адже стара лихварка здавалася йому втіленням зла. А його моральний двійник не боїться забруднити руки в крові, тамуючи свій низинний «голод» до задоволень. Але, не дивлячись на різні мотиви, автор підводить до думки, що за будь-який злочин все одно доведеться платити.

Раскольніков і Свидригайлов – різні люди по багатьом зовнішнім критеріям: за віком, соціальним станом і т. д. Родіон – бідний студент, не має можливості продовжити навчання через брак грошей. А Аркадій Іванович – дворянин, який має гроші і зв’язки. Колишній студент ще дуже молодий і гарний. Його двійник вже людина у віці, але ще зберіг якусь привабливість. Але внутрішньо вони виявляються досить схожими особистостями. Першим це помічає Свидригайлов, як більш досвідчена людина. Він каже Родіону, що вони одного поля ягоди. І з часом головний герой це теж розуміє.

Зближує їх і те, що обидва в фіналі отримують покарання. І не тому що їх викрили, а тому що їх мучить совість. Важливу роль в усвідомленні ними скоєних злочинів відіграють жінки. Для Родіона такою жінкою стала Сонечка, а доя Свидригайлова – Дуня.

Сонечка допомагає Родіону зрозуміти, що його теорія неправильна, аморальна і те, що йому потрібно прийняти покарання, щоб жити далі. Свидригайлова дивує стійкість і чистота Дуні. Ця сильна горда дівчина змогла підкорити його серце. Він не зміг домогтися її любові, але і збезчестити не наважився. Щось змінилося в його душі.

Дуня і Соня повернули злочинцям їх втрачену людяність. Герої взяли покарання, хоча і по-різному. Свидригайлов не впорався з муками совісті і наклав на себе руки, а Родіон встав на шлях спокути. Письменник показав у образі Свидригайлова – можливу долю Родіона Раскольнікова, якби той не відмовився від своєї негуманної теорії.

Посилання на основну публікацію