Порівняльна характеристика Остапа та Андрія

Повість М. В. Гоголя «Тарас Бульба» з’явилась зображенням визвольної боротьби Запорізької Січі з поляками. Головні герої цього твору – молодецький козак Тарас і його сини, Остап і Андрій.

Знайомимося ми з братами в той момент, коли вони, молоді семінаристи, тільки що повернулися в рідну домівку. Жартівливий кулачний бій, який відразу при зустрічі затіває Тарас зі старшим сином, вже видає відмінність в характерах двох хлопців. Остап – твердий, вольовий, що захищає власну гідність навіть в поєдинку з батьком, Андрій – поступливий, мовчазний, сором’язливий, але далеко не боягуз.

Чітку і явну відмінність між двома братами можна провести, аналізуючи їх навчання. Остап спочатку зовсім не хотів вчитися і робив все можливе, щоб цього уникнути: зривав уроки, закопував підручники. Загроза батька – не побачиш Запоріжжя – змінила все. Старший брат взявся за навчання, і незабаром завдяки наполегливості та цілеспрямованості він став одним з кращих учнів.

Молодший же син Тараса Бульби не відчував ніяких труднощів у навчанні, йому воно давалося легко. Верткий і винахідливий, він часто уникав покарань. Андрій володіл красивою зовнішністю, був більш емоційним, ніж Остап, його серце рано відчуло потребу любові. Може бути, тому-то він і забув всі заповіти батька при вигляді молодої і прекрасної полячки, зустріч з якою абсолютно змінила його долю.

Старий козак Тарас, звичайно, не применшував гідності навчання в семінарії, але все ж найкращою школою вважав Запорізьку Січ. Саме там, на його думку, можна набратися розуму. А вдома – тільки розпеститися. Тому сини недовго побули в рідних стінах з улюбленою матір’ю, попереду їх уже чекала козацька вольниця з тільки їй одній притаманним складом життя.

Обидва брати показали себе там виключно з кращого боку. Але найбільш наочно характери Остапа й Андрія розкриваються під час бойової битви.

Старший син витриманий і холоднокровний, він в короткий час оцінює ситуацію і приймає єдино вірне рішення. Остап наполегливий і упевнений в собі, тому замість убитого курінного отамана вибирають його. Саме тут, в бойовому запалі, стали помітні його нахили вождя. І він не підводить оцінювачів, не підриває надану йому довіру, навпаки, домагається ще більшої, ніж раніше, любові і поваги. Причому, з боку старих і досвідчених козаків.

А як же поводиться під час бою молодший син, Андрій? Під час першого бою батько зауважує, що і він не промах, називає його добрим воякою. Але це не Остап з холоднокровною витримкою і чіткими спланованими діями. Андрій емоційний, імпульсивний, він весь у владі почуттів. Його запальний характер навіть не залишає можливості оцінити ситуацію. Ним керує лише один гарячий порив, який нічим не можна загасити. Він хоробрий, але це скоріше, почуття, що межує з відчайдушністю, у Андрія немає часу злякатися або щось обміркувати. Всі ці названі риси його характеру визначають і той факт, що в ім’я красивої панночки він відрікається від батьківщини і батька, стає зрадником.

Чим же закінчується повість «Тарас Бульба»? Яка доля уготована двом рідним, але таким різним братам. Остап потрапляє в полон, терпляче зносить всі тортури і гордо вступає на ешафот. А ось Андрій, волею злої долі, зустрічається в бою з батьком, Тарасом, і гине від його руки.

Два сина Тараса Бульби були в деяких моментах схожі в своїх характерах, обидва сильні, мужні, сміливо приймають бій. Але в той же час вони кардинально відрізнялися один від одного. Остап – вірний захисник українського народу, що підтримує принципи батька, старого козака. Андрій – зрадник, і цим все сказано.

Для одного – геройська смерть, для другого – ганебна смерть. Мабуть, так правильно, так і повинно було бути.

Посилання на основну публікацію