Поняття щастя за розповідями Буніна

Творчість  Буніна припадає на зміну дев’ятнадцятого і двадцятого століть. Література переживає насичений і потужний виток творчих розумів, які пізніше отримають назву «срібного століття». Але разом тим нові історичні події розкривають нові можливості, ініціюють нових героїв зі свіжими поглядами й актуальними проблемами. Звичайно, питання, яких стосується література неминущі, змінюється тільки їх осмислення. Одним з таких питань залишається тема щастя, сенсу життя і призначення, які інтерпретувалися і Пушкіним і Лермонтовим і Толстим.

У «Чистий понеділок» героїня вирішує свою проблему призначення, ідучи в храм, переймаючись божественними ідеями, але для читача так і залишається питанням, знаходить вона щастя. Звичайно, хочеться думати, що жінка вибрала свій вірний шлях, але навіть сам автор сумнівається, тому й не дає однозначної відповіді.

В оповіданні «Сонячний удар» герої приходять до висновку, що «всяка любов – велике щастя, навіть якщо вона не розділена …». Але почуття героїв швидкоплинні, а значить і стисло таке щастя. І відразу виникає питання: що станеться потім? Чи щастя, якщо воно обчислюється днями, якщо після колись розривається від емоційного шквалу серця залишається тільки спустошеність?

Але щастя може бути зовсім матеріально. Про це розмірковують герої оповідання «Пан із Сан-Франциско». Тут герой обертається в лощенее суспільстві, у нього багато грошей, каменів-самоцвітів, але все це зникає в мить. А на контрасті Бунін ніби натяком малює образ жебрака рибалки, який щасливіше. Але от чи щасливий він – залишається на осмислення самого читача.

Зі сказаного стає зрозуміло, що Бунін реалістично показує героїв, ставить їх у різні ситуації, відчуває, але не береться судити, залишаючи це на совісті читача. Бунін підводить до відповіді, але знімає з себе відповідальність, тільки вказуючи на те, що щастя завжди суб’єктивно.

Посилання на основну публікацію