План і структура есе

Назвемо ознаки есе, які дозволяють зрозуміти, що це, наприклад, не нарис, що не стаття і не замальовка.

Невеликий обсяг. Автор ємко пише, читач швидко пробігає написане очима.

Вільна структура (композиція). У чистому вигляді твори цього жанру суворої структури не мають. Дозволяється почати відразу з аргументів, потім перейти до постановки проблеми. Або зробити висновок на початку, а розмова про причини залишити «на солодке».

У школі заради зручності перевіряючих і самих друкарських пропонується все ж дотримуватися певної структури есе. Вона така: постановка проблеми – аргументи (1-й, 2-й, 3-й) – висновок.

Наявність проблеми. Незважаючи на те, що план написання есе має вільну композицію, думка автора повинна розгортатися навколо однієї проблеми, заявленої на початку тексту. Всі доводи, озвучені в основній частині, зобов’язані ілюструвати її і плавно підводити читача до вирішення. На закінчення необхідно явно або побічно озвучити свої міркування.

Індивідуальний стиль. Неважливо, яке есе ви пишете: історичне або філософське – обов’язкової його рисою повинен бути яскравий і багатий мову, оригінальний стиль. Така традиція бере коріння в журналістиці.

Автор газетної статті ризикує бути забутим відразу ж після її прочитання, тому журналіст намагається зробити свою промову запам’ятовується. У кожного досвідченого газетяра є фірмовий прийом, «родзинка».

При написанні есе важливо «включити» особиста чарівність і зробити свій текст живим, не схожим на інші.

Образність і афористичність. Есе вбирає кращі риси художнього та публіцистичного стилів. Обидва вони характеризуються образністю і метафоричністю. На межі двох цих стилів найчастіше народжуються афоризми, нові нестандартні вираження (неологізми), цікава мовна гра.

Використовувати все це не тільки можна, а й треба! Правда, таку розкіш не так легко дозволити собі, якщо пишеш есе з англійської. Але і в іноземних мовах є маса подібних виразів, що прикрашають мова.

Близькість до розмовної мови. Чи не «пересушити» текст. Наукові обертів, багатоскладові пропозиції, канцеляризми, штампи протипоказані такого жанру, як есе.
Чим простіше мова оповіді, чим коротше пропозиції, тим легше сприймається зміст. Правда, це не означає, що планку потрібно опустити до рівня сленгу, жаргону і лайливої ​​лексики.

Посилання на основну публікацію