Опис і аналіз роману “Три товариші” Ремарка

«Три товариші» («Drei Kameraden») – роман Ремарка який написаний в роки фашизму. Перша публікація (1937) з’явилася в США в англійському перекладі, а потім вже в 1938 р. – в німецькому емігрантському видавництві «Кверідо-ферлаг» (Амстердам). У «Трьох товаришах» остаточно визначилися художні особливості творчої манери письменника і його ідейна позиція.

Разом з романами «На Західному фронті без змін» і «Повернення», «Три товариші» утворюють своєрідний цикл про сучасника Ремарка, простого німця середнього класу XX століття, який поодинці намагається утвердитися у ворожому і брехливому післявоєнному світі.

Ремарк багато в чому слідує естетиці та поетиці Е. Хемінгуея, чий вплив на німецького художника відзначають всі критики. У «Трьох товаришах» Ремарка відчувається безпосередній зв’язок з романом «Прощавай, зброє!». Можна знайти багато паралелей і в сюжеті, і в образній системі, а також в трагічному фіналі і трактуванні теми любові.

Герої роману – Роберт Локамп (від його імені ведеться розповідь), Отто Костер і Готфріг Ленц – фронтові товариші, які володіють маленькою авторемонтною майстернею.

Вони люди «втраченого покоління», зневірені в політичних кумирів, суспільних ідеалах. Це не хто інші, як змужнілі за десять післявоєнних років герої романів «На Західному фронті без змін» і «Повернення». Захищаючись від ворожих сил суспільства, вони шукають опори в простих формах людської солідарності, обумовлених їх фронтовим досвідом, у взаємній виручці, дружбі і коханні. Вони підкреслено аполітичні і живуть у створеному ними замкнутому світі, як би поза часом, поза навколишньою їх реальністю. Однак існуючий фашистський порядок жорстоко мстить героям за їх відхід від проблем сучасності. Безглуздо гине «останній романтик» Ленц (його випадково вбиває штурмовик), занурюється в розпач втративший кохану Роберт, трагічно переживає загибель друга Роберта Кестер.

«Три товариші» Ремарка – роман, написаний у формі щоденника, що розпадається на окремі, хронологічно наступні друг за другом епізоди.

Його герої не тільки «alter ego» автора, а й типові представники свого покоління. Так, суб’єктивна, лірична лінія розповіді з’єднується з об’єктивним літописом. Гарячковий темп життя, догляд кращих людей з громадського та політичного життя, відчуття хисткості ґрунту, наростаюча недовіра і невдоволення, передчуття трагічних подій. Не випадково фінал роману найпесимістичніший і безвихідний з усіх творів письменника.

«Три товариші» – книга не тільки і не стільки про дружбу, скільки про любов.

Любов Роберта до Пат, їх відносини надають сенс їх існування в цьому жорстокому і незрозумілому світі. Любовні сцени роману вражають своєю поетичністю, щирістю, ніжністю і пронизливістю. «Три товариші» – один з найвідоміших романів Ремарка. І до цього дня читачів у різних країнах світу привертає ремарківська інтерпретація вічних проблем любові, дружби, відданості, життя і смерті.

Посилання на основну публікацію