Образ-символ «Атлантиди» у оповіданні «Пан із Сан-Франциско»

Розповідь І.О. Буніна «Пан із Сан-Франциско» можна назвати притчею про людське життя. Автор спробував показати нам, що людське життя не можна купити ні за які гроші. Він нагадав нам, що всі ми колись помремо.

Величезну роль в оповіданні Буніна «Пан із Сан-Франциско» грає океанічний лайнер «Атлантида». Це був корабель, оснащений за останнім словом техніки. На ньому подорожували найбагатші люди з Америки до Європи і назад. Тут було все, що тільки могло знадобитися людині: нічний бар з дорогим алкоголем і сигарами, східна лазня, на палубі грав живий оркестр, навіть випускалася газета. Навколо панувала розкіш і спокій. На кораблі працювали тисячі людей, створюючи цей комфорт і затишок.

Пасажири «Атлантиди» вели дуже розмірене життя. Їх не турбував бурхливий океан, все сподівалися на досвідченого капітана і на сам корабель.

Бунін намагається показати нам, що така безпечність може бути дуже небезпечною. Досить звернути увагу на назву лайнера і згадати, як колись морська безодня поглинула цілу країну під назвою Атлантида, в порівнянні з якою корабель мала тріска в бурхливому океані.

Варто відзначити, що читаючи розповідь, мимоволі готуєш себе до чогось жахливого, до якоїсь катастрофи, твір постійно тримає тебе в напрузі. І, дійсно, катастрофа відбувається. Правда вона має масштаб однієї людини, але від того вона не менш трагічна. Автор показав нам, що смерть це природний процес, який торкнеться всіх нас. І як би ми не намагалися відстрочити цей момент, він неодмінно настане.

Але не варто сумувати, адже життя продовжується, а «Атлантида» пливе далі зі своєю радістю, турботою і задоволенням.

Посилання на основну публікацію