Образ руської землі в «Слова о полку Ігоревім»

«Слово о полку Ігоревім …» було створене понад восьми століть назад. Цей твір описує невдалий похід руського війська, очолюваного князем Ігорем, на половців.

Одним з головних героїв «Слова …» є Руська земля. Знайомлячись зі змістом твору, стає зрозуміло, що його автор брав активну участь в цьому поході, був його свідком, так чітко і барвисто зобразив він той давньоруський пейзаж. Автор немов наділив землю людськими почуттями, думками, діями, адже читаючи цей твір, ми не раз бачимо, як Руська земля допомагає війську князя Ігоря. Вона б’ється з ворогом нарівні з русичами. Земля прославляє перемоги руського війська і сумує його поразок. Прикладом можуть служити ці рядки: «Стогін стогне мати-земля сира, мутно ріки швидкі течуть, пил лине …»

Цими словами автор «Слова …» проявив надзвичайну спостережливість до природи рідного краю, створивши незабутній образ своєї землі.

Крім усього іншого, Руська земля, немов ворожка, віщує біди і невдачі війську князя Ігоря в цьому поході. Так в день початку походу сталося повне сонячне затемнення, тварини поводилися дуже стурбоване. З опису тієї сцени, ми дізнаємося, що швидше за все сталося повне затемнення сонця, адже вдень на землю опустилася нічна темрява. Вищі сили природи немов попереджали князя про прийдешнє поразку і хотіли зупинити його.

Коли князь Ігор потрапив у полон, Руська земля і тут не відвернулася від нього. Вона допомогла йому бігти, вказуючи шлях додому. Чайки попереджали його про гонитву, дятли вказували шлях до рідного краю.

В образі Руської землі автор «Слова …» хотів показати нам, що ми сильні лише тоді, коли єдині. Адже в роки створення цього твору, Русь досягла найбільшого феодального дроблення. Автор показав, до чого призвела така роздробленість, де кожен сам за себе, де немає єдності країни і нації.

Посилання на основну публікацію