Образ Остапа Бендера

Остап Бендер – головний персонаж роману Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців». Це чарівний шахрай, який володіє багатьма способами «чесного відбирання грошей» у населення, приємної зовнішності і атлетичної статури.

Незважаючи на протизаконні, з точки зору радянської держави і обивателя, дії, Бендер не викликає у читачів негативних емоцій. Він чесний і відкритий в своїх намірах. «Жертвами» його обману стають люди, схильні до махінацій і шахрайства: Ізнуренков, батько Федір, Коробейников та інші.

Остап володіє акторськими здібностями, красномовний і володіє талантом впливати на публіку. Характерна в цьому ключі його мова на засіданні у Олени Станіславівни, де за допомогою ораторського мистецтва Бендер «чесним» шляхом відбирає у гостей пристойну суму грошей.

Остап дуже любить життя у всіх її проявах. Він противник нудної одноманітності, його вабить жага пригод. Йому не цікава швидка видобуток. До кожної нової афери він придумує оригінальний сценарій. Так, в епізоді з Коробейніков він на ходу імпровізує і домагається потрібного результату.

Незважаючи на любов до грошей, у Остапа відсутня пристрасть до користолюбства. Він готовий поневірятися, його не приваблюють зручність і стабільність.

Автори симпатизують свого героя. Він розумний, хитрий, достатньо освічений на відміну від багатьох інших персонажів. Бути може, за інших обставин Остап зміг би знайти своє місце в суспільстві. Однак він, володіючи численними здібностями, не може влаштувати своє життя.

Таким чином, письменники показують, що творчі, волелюбні і вільно мислячі особистості були не потрібні суспільству 20-х р.р.

Посилання на основну публікацію