До образу Мазепи в літературі зверталося чимало письменників. Олександр Пушкін створив теж художній образ цієї історичної особистості в поемі «Полтава».
Іван Мазепа відомий в історії як український гетьман, який зрадив російського царя. Ось тільки це його дія трактується по-різному, звідси – і неоднозначність його особистості. Багато українських письменників вважають вчинок Мазепи вірним, адже він захищав інтереси України.
Англійський поет Байрон зацікавився ним, як героєм-романтиком.
А ось Олександр Пушкін побачив в Мазепі тільки негативні сторони. Що не дивно, адже Мазепа зрадив Петра I, царя, якого оспівували, як великого реформатора. Головною метою твору було не так зобразити Мазепу, скільки возвеличити Петра.
У поемі є дві сюжетні лінії:
- політична (Петро – Мазепа – Карл);
- любовна (Мазепа – Марія).
В обох лініях Мазепа зображений автором страшенним лиходієм. У політичному плані він – зрадник, егоїст, який діє у своїх інтересах. У любові Мазепа теж показаний егоїстом, якому не важливі чужі почуття, а важливі лише його бажання. Марія – хрещениця Мазепи, дочка Кочубея. Коли герой не отримує бажаного, то посилає на страту Кочубея. Перед стратою він піддає того страшним тортурам, щоб вивідати таємницю про захований скарб.
Більшість істориків і письменники вважають, що Мазепа, зрадивши російського царя, бажав відстояти незалежність України.
Але і в цьому Пушкін побачив брехня. Його герой – зрадник, який прикривається інтересами своєї країни заради особистої вигоди. Всі слова Мазепи – лише порожня демагогія, на думку автора.
У поемі Пушкін підіймає важливу для себе проблему нової та давньої знаті.
До нової знаті ставився Іван Мазепа. Він вибився «з грязі в князі», піднявся з низів до соціальної вершини. Представником давньої аристократії був Кочубей. Петро, будучи реформатором, став більше спиратися на нову знати, що було, на думку Пушкіна, помилкою. Це він підтверджує епізодом, коли Петро вірить родовитому Кочубею, а Мазепі.
Чому Пушкіна так хвилювала ця проблема? Він зараховував себе до древньої знаті, яку відтискувала нова знати. Поет проводить паралель між помилкою Петра щодо страти Кочубея і сучасними йому подіями – розправою над декабристами.
Психологічний портрет Мазепи від Пушкіна вражає своєю однопланові:
- він жадібний;
- егоїстичний;
- властолюбний,
- не гребує самими огидними засобами при досягненні своєї мети.
Саме такою бачилася автору нова аристократія. Тому багато в чому він гіперболізує образ Мазепи, щоб показати узагальнений портрет нової знаті.
Образ Мазепи в поемі Олександра Пушкіна «Полтава» – це образ, який позбавлений позитивних якостей, антипод Петра.