Образ матері в повісті «Тарас Бульба»

✅ Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» – це твір про життя українського козацтва, Запорізької Січі, про національно-визвольну війну українського народу, про життя старого козацького полковника Тараса Бульби і його синів – Остапа й Андрія.

Як уже було відзначено, головними героями повісті є Тарас Бульба, Остап і Андрій. Також, Гоголь створив ще один образ, хоча він і другорядний, але від того не менш значущий. Це образ матері Остапа й Андрія.

Гоголь не називає її імені, немов натякаючи на її роль в сім’ї Тараса Бульби. Сам Бульба говорив, що головне завдання жінки – народжувати дітей, все інше не її розуму справа.

Вперше з матір’ю ми зустрічаємося в першому розділі, коли Остап і Андрій повертаються до рідної домівки, закінчивши навчання в Київській академії. Вона стояла на порозі «… бліда, худенька і добра мати …».

Побачивши синів, Тарас починає жартувати над синами. Тут же, бажаючи перевірити, чому навчилися сини, починає з Остапом кулачний бій. Бульба зупиняється тільки тоді, коли розуміє, що старший син досить сильний.

Весь цей час мати намагається напоумити свого буйного чоловіка і захистити своїх дітей. Вона заступається за Андрія, закривши його собою. На запитання батька, про те, чому Андрій його не б’є, вона відповідає, що це не по-християнськи, щоб син бив батька.

Тарас Бульба вирішує відправити Остапа й Андрія на Запорізьку Січ. Ця звістка дуже засмучує їх мати, адже вона розуміє, що більше ніколи не побачить своїх синів. У ніч перед від’їздом мати сидить у ліжок Остапа й Андрія, гірко плаче і думає про долю своїх синів. Вона мріяла про те, що можливо поїздка буде відкладена, але цього не трапляється.

Вранці перед від’їздом мати благословляє своїх синів, надівши їм на шию маленькі іконки. Її в сльозах відривають від Остапа й Андрія і відводять в хату. Більше про долю матері нам ні чого не відомо.

Думаю, що образ матері Остапа й Андрія є збірним образом жінки того часу. Гоголь показав нам їх роль в суспільстві, в сім’ї. На сторінках повісті «Тарас Бульба» ми бачимо, як українські жінки з прекрасних красунь перетворювалися в старезних бабусь, адже були змушені важко працювати. По суті, вони були безправні і безвольні. Гоголь захоплювався їхньою мужністю, вмінням змириться з гордістю і слідувати за своїм чоловіком.

Посилання на основну публікацію