Образ Манілова в поемі Гоголя «Мертві душі»

Грандіозна поема М.В. Гоголя «Мертві душі» створювалася протягом цілих семи років. За цей час, автор вів спостереження за оточуючими його людьми і в письмовій формі викладав всі свої думки з цього приводу. Тільки перший том поеми зберігся в оригіналі. Саме в ньому Гоголь безжально критикував панську Росію, тобто поміщиків, які тріумфували в той час. Одним з них була особистість Манілова.

Автор показує нам образ Манілова, як безхребетного людини, який не мав своєї думки, який не міг висловити свою позицію. Він завжди намагався підлаштуватися під співрозмовника і догодити йому своїми дурними і безглуздими розмовами.

Герой здається мені досить легковажним, адже він звик дивитися на всі події, що крізь рожеві окуляри. Він не хоче помічати оточуючих проблем і труднощів, тому, не акцентує на них увагу. Його розум жодного разу й відродити думка про те, що з проблемами і труднощами можна справитися, якщо докласти трохи зусиль. Внаслідок такої бездумності, його господарство, його особистість просто меркне і потихеньку згасає.

Варто відзначити, що поміщик Манілов був освіченою і начитаною людиною. Але, ці якості не допомагають йому позбутися своєї наївності. Він продовжує парити в хмарах своїх мрій і не наривається на життєві труднощі.

Чому цей герой вибрав таку тактику поведінки? Думаю, тому що він був не здатний на будь-які дії. Його ідеї вкрилися таким же товстим шаром пилу, як і та книга, яка залишиться назавжди закладеної на своїх перших шпальтах.

Я вважаю, що Манілова слід віднести до негативних героїв поеми. Він не робить явного зла нікому з інших героїв твору. Але, його існування марно і безглуздо. Він не приносить ніякої користі і не залишить після себе жодного сліду. А це означає, що цей персонаж абсолютно марно прожив своє життя.

Посилання на основну публікацію